Міжнародна увага прикута до запланованого на п’ятницю саміту в Алясці, де президент США Дональд Трамп та лідер Росії Володимир Путін вперше проведуть двосторонні переговори у другому президентському терміні Трампа. Офіційна мета — обговорити можливість завершення 3,5-річної війни, що почалася з повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Та заяви Трампа про можливий “обмін територіями” викликають тривогу у Києві та ЄС.
Дональд Трамп публічно знизив планку очікувань від саміту, заявивши, що “за перші дві хвилини зрозуміє, чи можна укласти угоду”. Він дав зрозуміти, що готовий піти з переговорів без результату, але також натякнув, що мирний договір може передбачати “деяке взаємне обмінювання територіями на благо обох сторін”.
Ці слова фактично ігнорують конституційні норми України, які забороняють віддавати будь-які території агресору. Ба більше, Трамп не згадав про необхідність негайного припинення вогню чи гарантій безпеки для України. Його віцепрезидент Джей Ді Ванс навіть заявив, що США “закінчили фінансувати війну в Україні” і поставлятимуть зброю лише у разі, якщо її оплатять європейські союзники.
Позиція України: жодних поступок агресору
Президент Володимир Зеленський чітко наголосив: жодні територіальні поступки Москві не змусять її припинити війну. Українська розвідка доповідає, що Росія не готується до миру, а навпаки — проводить перегрупування військ для нових наступів, зокрема у Запорізькій та Сумській областях.
Напередодні зустрічі Зеленський активно проводить телефонні переговори з лідерами світу, включно з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді та наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бен Салманом. Мета — мобілізувати підтримку України за межами Європи та зміцнити позиції у можливому мирному процесі.
ЄС і НАТО вже заявили, що “Україна має сама визначати своє майбутнє”. Лідери 26 держав-членів ЄС (окрім Угорщини) підписали спільну заяву, де вимагають, щоб будь-які переговори починалися лише після досягнення режиму припинення вогню. Вони також наполягають, що жодні міжнародні кордони не можуть змінюватися силою.
У середу відбудеться екстренна відеоконференція за участю лідерів Німеччини, Франції, Польщі, Італії, Великої Британії, України, керівництва Єврокомісії та НАТО, а також самого Трампа. Мета — донести спільну європейську позицію ще до початку переговорів в Алясці.
Тактичні ризики: сценарій Путіна
У західних столицях побоюються, що Путін використає зустріч для виграшу часу, спробує представити себе миротворцем і нав’язати власну інтерпретацію “справедливого миру”. Історія показує, що Трамп схильний сприймати аргументи російського лідера, і навіть раніше заявляв, що Україна “сама винна у вторгненні”.
Водночас на фронті тривають бої. Україна повідомила про звільнення трьох сіл у Сумській області (Степне, Новокостянтинівка та Безсалівка), тоді як Росія продовжує наступальні дії на Донеччині, захоплюючи нові позиції майже щодня.
Аналітики вказують, що Трамп прагне закріпити образ “миротворця”, який здатен завершувати затяжні конфлікти. У Білому домі не приховують, що глава США мріє про Нобелівську премію миру. При цьому, внутрішньополітичний тиск і прагнення продемонструвати швидкі результати можуть штовхнути його на поспішні рішення.
Однак відсутність чітких зобов’язань щодо гарантій безпеки для України, фінансової підтримки та контролю за виконанням домовленостей створює високі ризики, що будь-яка угода стане лише паузою перед новим витком агресії.
Переговори в Алясці — це тест не лише для відносин США та Росії, але й для єдності Заходу. Якщо під тиском прагнення швидкого миру Україну змушують до поступок, це може створити небезпечний прецедент для світової політики: силові захоплення територій будуть винагороджені за столом переговорів.
Для України головне завдання — зберегти підтримку союзників і уникнути сценарію, де її доля вирішується без неї. Для ЄС — не допустити розколу у спільній позиції. А для США — зрозуміти, що стабільний мир можливий лише тоді, коли агресор не матиме стимулів повертатися на шлях війни.
