Коли Дональд Трамп і Володимир Путін зустрічалися в Гельсінкі у 2018 році, американський президент шокував союзників, ставши на бік російського лідера щодо втручання у вибори, всупереч власним спецслужбам.
Тепер, через сім років, Трамп летить на зустріч в Аляску у зовсім іншому публічному настрої — роздратований небажанням Путіна йти на компроміси щодо закінчення війни в Україні та обурений ракетними ударами по українських містах.
Міжнародні спостерігачі запитують: чи це буде більш жорсткий Трамп, готовий тиснути на Кремль, чи колишній бізнесмен, який прагнув завоювати прихильність хитрого екс-агента КДБ. Від цього залежить не лише результат саміту, а й безпека країн НАТО на східному фланзі, таких як Польща, Литва, Латвія та Естонія.
Для України відповідь ще важливіша: після трьох із половиною років виснажливих боїв вона втрачає позиції на фронті, а будь-які поступки Кремлю можуть закріпити російські здобутки.
Минулі симпатії та теперішнє роздратування
Після початку вторгнення у 2022 році Трамп уникав прямої критики Путіна, чим заробив похвалу з Кремля. На старті другого терміну він намагався відновити «теплі стосунки» з Москвою, обіцяв закінчити війну за 24 години та навіть послабив тиск на РФ.
Деякі його радники озвучували тези, вигідні Кремлю. Зокрема, спецпредставник США Стів Віткофф у березні припустив, що Росія «має право» на чотири українські області — Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську.
У лютому 2025 року відбулася напружена зустріч у Білому домі, коли Трамп і віцепрезидент Джей Ді Ванс різко критикували Зеленського, що викликало схвалення у російських жорстколінійників.
Попри всі «солодкі пропозиції», Путін не пішов на поступки та продовжив масовані обстріли. У липні Трамп змінив риторику, заявивши, що Кремль затягує процес. Він погодився на нові поставки зброї Україні (за рахунок Європи) та пригрозив «серйозними наслідками» у разі відмови РФ від миру.
Він також запровадив додаткове 25% мито для Індії через її закупівлю російської нафти, натякаючи на економічний тиск на Москву. Однак посилення санкцій проти самої Росії постійно відкладається.
Дилема швидкої угоди
Трамп заявив, що зможе зрозуміти готовність Путіна до компромісів «за дві хвилини» після початку розмови. Він не виключає, що може або порадити Україні «продовжувати боротьбу», або запропонувати «угоду тут і зараз».
Його прагнення до великої дипломатичної сцени та Нобелівської премії миру викликає занепокоєння в Києва та європейських столиць. Вони бояться, що бажання швидкого результату може штовхнути Трампа на угоду, яка легітимізує російські захоплення.
Останні заяви Трампа про можливі земельні обміни між Росією та Україною зустріли різку критику. Адже Україна не контролює жодних російських територій, і будь-які «обміни» означали б фактичну передачу українських земель Москві.
Зеленський наполягає: спершу має бути перемир’я, потім — гарантії безпеки, і лише після цього — політичний діалог. Росія ж не подає сигналів готовності відмовитися від вимог повного контролю над Донбасом, Херсонською та Запорізькою областями.
Особистий фактор у переговорах
Колишній радник з нацбезпеки Джон Болтон застерігає: Путін може «почати творити свою магію» на Трампі, використовуючи особисті стосунки для досягнення стратегічних цілей. «Для Путіна це холодний розрахунок, а не емоції. Трамп цього не розуміє», — заявив Болтон.
Саме особистісний аспект цих переговорів може визначити їхню долю. Якщо Трамп піддасться принадам швидкої угоди, Україна ризикує втратити не лише території, а й стратегічну підтримку США.
