За кілька днів до запланованої зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Алясці, європейські лідери та президент України Володимир Зеленський провели серію переговорів, аби узгодити спільну позицію. Мета — не допустити укладання «поганого миру», який закріпить територіальні здобутки Росії.
У центрі обговорень опинилася пропозиція Москви, передана через американського посланця, яка передбачала припинення бойових дій в обмін на передачу Україні контрольованих нею частин Донбасу під російську юрисдикцію.
Спершу зміст російського плану залишався туманним. Команда Зеленського уточнювала, чи йдеться про масштабний обмін регіонами або про локальні території на кшталт Запорізької АЕС. Але вже за кілька днів стало зрозуміло: Росія не планує поступатися жодними територіями. Натомість вимога чітка — контроль над усім Донбасом в обмін на припинення вогню та заморожування фронту.
Для України це червона лінія. Втрата Донбасу означала б демонтаж головної оборонної лінії на сході та створення передумов для нового наступу.
Спочатку Київ вирішив не розголошувати зміст пропозиції, побоюючись негативної реакції суспільства. Однак після того, як Трамп публічно згадав про «можливий обмін територіями», Зеленський заявив: «Українці не подарують свою землю окупанту».
Водночас він визнав, що питання територій може обговорюватися лише в пакеті з надійними гарантіями безпеки, серед яких — право на вступ до НАТО.
Ключовою стратегією України стала мобілізація європейських партнерів. За тиждень Зеленський провів понад 20 розмов із лідерами ЄС, зокрема з Еммануелем Макроном, та кілька разів з канцлером Фрідріхом Мерцом. Останній став одним із головних модераторів діалогу з Трампом, організувавши відеоконференцію за участі лідерів Італії, Польщі, Фінляндії та керівництва НАТО.
Результат — узгоджені п’ять принципів для переговорів із Путіним:
- Україна бере участь у всіх етапах переговорів.
- Припинення вогню — передумова обговорення територій.
- Відмова від визнання російської окупації.
- Гарантії безпеки для України з правом на вступ до НАТО.
- Посилення санкцій проти Росії у разі провалу домовленостей.
Публічно Дональд Трамп заявив про «дуже серйозні наслідки» для Росії, якщо Путін відмовиться завершити війну. Але у відповідях журналістам він визнав, що не зміг переконати російського лідера припинити атаки на цивільне населення.
«Я мав із ним хороші розмови, а потім бачу, як ракета б’є по будинку для літніх людей чи житловому кварталу», — сказав Трамп.
Щодо звинувачень у зламі федеральних судових систем США російськими хакерами, він відреагував байдуже:
«Вони це вміють. Ми теж. Ми навіть кращі».
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол назвав риторику Трампа «повністю поступливою», наголосивши на ризику втрати авторитету США. А колишній посол в Україні Стівен Пайфер вказав, що президент США не використав потенційні важелі тиску, зокрема не передав Україні заморожені $300 млрд російських активів і не прискорив постачання зброї.
Відсутність Зеленського на переговорах у п’ятницю створює переваги для Путіна, який і запросив зустріч. Європейські лідери побоюються, що «поганий мир» не лише деморалізує Україну, а й стане сигналом для нових російських провокацій у Балтії чи інших регіонах НАТО.
Анна Заурбрей з Die Zeit застерігає: «Путін може відчути себе впевненішим і спробувати дестабілізувати інші країни».
Можливі сценарії після зустрічі в Алясці
- Оптимістичний: досягнення домовленостей про повне припинення вогню і початок переговорів за участі України.
- Заморожений конфлікт: припинення частини бойових дій без вирішення ключових питань.
- Негативний: угода без Києва, яка закріплює російські територіальні здобутки та погіршує відносини України зі США.
Наступні дні стануть випробуванням для здатності США та ЄС діяти єдиним фронтом. Україна наполягає на збереженні принципу «нічого про нас без нас» і готова до компромісів лише за умови, що вони не підривають її безпеку та суверенітет.
Чи вдасться Вашингтону втримати баланс між бажанням швидкого миру та захистом інтересів союзника — стане зрозуміло після зустрічі Трампа і Путіна.
