а даними кількох американських офіційних осіб, адміністрація Дональда Трампа скасувала програму, фінансовану урядом США, яка займалась документуванням можливих воєнних злочинів Росії, зокрема створенням бази даних про масову депортацію українських дітей до Росії. Цей крок викликав серйозну стурбованість серед дослідників, законодавців і правозахисних організацій, оскільки втрата чи компрометація даних може ускладнити розслідування злочинів та зусилля з повернення зниклих дітей додому.
За інформацією, оприлюдненою The Washington Post, програма включала в себе чутливу базу даних, в якій зберігалися зображення, біометричні дані, імена та інша інформація про до 35 тисяч дітей, які, за даними дослідників, були депортовані з окупованих російською армією територій України. Ініціатива, яку очолював Humanitarian Research Lab при Єльському університеті, отримувала кошти з державного бюджету, і її результати вже використовувалися для підготовки 13 публічних звітів про дії Росії під час її вторгнення в Україну. Ці звіти, у свою чергу, стали підґрунтям для шести позовів до Міжнародного кримінального суду проти російських чиновників, включаючи позов проти Володимира Путіна за «незаконну передачу» дітей з окупованих територій.
За словами дослідників, скасування контракту стало однією з тисяч ініціатив, припинених за наказом призначеного Трампом Пітера Марокко та підрозділу уряду з ефективності, очолюваного мільярдером-технологом Ілоном Маском. В результаті цього рішення дослідники втратили доступ до величезного обсягу даних, включаючи супутникові знімки та інші цифрові докази, які документували особистості і місцезнаходження дітей. Найстрашнішим залишається те, що є підстави припускати, що дані з бази могли бути безповоротно видалені. Група законодавців, очолювана представником Конгресу Грегом Лендсманом (Демократ з Огайо), попередила у листі до державного секретаря Марко Ру́бро та міністрів фінансів, що втрата цих даних матиме руйнівні наслідки для можливості притягнення винних до відповідальності.
Критики цього рішення наголошують, що база даних була критично важливим інструментом для фіксації доказів злочинів, скоєних Росією в Україні, зокрема систематичного викрадення та депортації дітей. Саме збереження цифрових доказів має величезне значення для можливого використання їх у судових процесах як у США, так і на міжнародному рівні, зокрема у Міжнародному кримінальному суді. Втрата інформації може стати серйозною перешкодою для українських зусиль повернути дітей додому та притягнути до відповідальності тих, хто відповідає за їхнє викрадення.
На додаток до цього, організація MITRE, яка займалася управлінням даними цього проекту, не дала офіційного коментаря щодо того, чи були дані бази скомпрометовані або видалені. Представники Єльського університету підтвердили, що фінансування ініціативи було припинено, але не надали інформації про поточний стан бази даних. Тим часом, декілька законодавців висловили занепокоєння, що навіть якщо базу даних перемістять в інший розділ або агентство, збережені цифрові докази можуть стати недопустимими у суді через втрату первинних метаданих, що є критично важливими для підтвердження достовірності інформації.
Важливість цієї бази даних полягає не лише в документуванні злочинів, а й у можливості використовувати зібрані докази для притягнення винних до кримінальної відповідальності. У 2023 році суд Міжнародного кримінального суду видав ордер на арешт Володимира Путіна та російського комісара з прав дитини Марії Лвової-Бєлової за «незаконну депортацію» та «незаконну передачу» дітей з окупованих територій України. Хоча Росія, як і США, не визнає юрисдикції МКС, ці рішення створили юридичні труднощі для Путіна при подорожах до країн, що співпрацюють із судом, і надали вагу звинуваченням України щодо систематичного викрадення дітей.
Український президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що будь-яка угода щодо припинення бойових дій повинна включати повернення викрадених дітей та встановлення відповідальності за ці злочини. Для багатьох українських родин, які втратили зв’язок зі своїми дітьми, збереження цих доказів є єдиною надією на майбутнє возз’єднання та справедливість. Законодавці, серед яких є представники різних партій, закликають негайно відновити роботу з цим критично важливим ресурсом та зробити все можливе для того, щоб зібрані дані не були втрачені назавжди.
Критики рішення адміністрації Трампа зазначають, що це може бути як наслідком недбалості, так і свідомого кроку, спрямованого на покращення відносин із Москвою в рамках спроби завершити війну в Україні. Адміністрація прагне налагодити діалог з Росією, що може допомогти знайти компромісні рішення щодо припинення бойових дій. Однак скасування ініціативи, яка збирала докази воєнних злочинів, викликає серйозні побоювання, що це рішення зруйнує важливу доказову базу для майбутніх розслідувань та судових процесів.
Таке рішення вже викликало негативну реакцію не лише серед дослідників, але й серед деяких політичних діячів та правозахисних організацій. Представники консервативних християнських організацій, зокрема Національної асоціації євангеліків, виступили з критикою цього кроку, зазначивши, що викрадення дітей — це надзвичайно болючий і несправедливий злочин, який повинен бути задокументований і засуджений на найвищому рівні. «Заборона передачі доказів може спричинити невимовні наслідки для майбутніх зусиль повернення дітей додому, — зазначив один із представників, додаючи, що така політика має бути негайно переглянута», — йдеться в заяві.
За словами одного з дослідників, який працював над ініціативою під егідою Єльського університету, «адміністрація Трампа, через свою недбалість або свідомий вибір, поставила під сумнів достовірність трьох років і $26 мільйонів податкових коштів, витрачених на збір доказів воєнних злочинів». Дослідники, які невпинно збирали дані з відкритих джерел, включаючи супутникові знімки та інформацію з російських веб-сайтів, стверджують, що збереження метаданих цифрових артефактів є ключовим для того, щоб їх можна було використати як доказ у суді. У разі їхньої втрати або компрометації шанси на успішне проведення розслідувань та притягнення винних до відповідальності значно зменшаться.
Рішення скасувати проект вже поставило під загрозу передачу зібраних даних до Європолу, що планувався як частина зусиль з міжнародного правозастосування для розслідування злочинів, скоєних Росією в Україні. Цей крок, за словами законодавців, є критично важливим для подальшого кримінального переслідування осіб, відповідальних за викрадення українських дітей.
Незважаючи на можливість відновлення фінансування ініціативи, питання щодо цілісності та надійності зібраних даних залишається відкритим. Законодавці закликають Міністерство державних справ негайно відповісти на запитання щодо того, чи були дані бази даних остаточно видалені або ж перенесені в інший розділ, де вони можуть бути скомпрометованими. «Цей ресурс є надзвичайно важливим для України, — зазначають вони в листі до державних представників, — і його втрата матиме руйнівні наслідки для повернення дітей додому».
Таким чином, скасування програми, яка займалась моніторингом викрадень українських дітей, є не лише адміністративним рішенням, але й має далекосяжні наслідки для міжнародного правосуддя та можливості притягнути до відповідальності осіб, відповідальних за воєнні злочини. У той час як адміністрація Трампа прагне покращити відносини з Москвою для завершення війни, цей крок викликає побоювання серед дослідників, правозахисників і законодавців, адже він може підірвати всі зусилля з документування та розслідування злочинів, що вчинені проти українських дітей.
Незважаючи на можливість відновлення проекту у майбутньому, експерти наголошують, що важливо зберегти всі зібрані докази, щоб забезпечити можливість притягнення до відповідальності тих, хто бракує відповідальності за систематичне викрадення дітей. Ця ситуація демонструє, як політичні рішення можуть впливати на здатність міжнародної спільноти доводити воєнні злочини, і підкреслює важливість збереження цифрових доказів як невід'ємного елементу боротьби за справедливість і захист прав людини.
У підсумку, рішення Трампа скасувати програму моніторингу масових викрадень українських дітей створює значні ризики для збереження критично важливих доказів воєнних злочинів. Це може серйозно ускладнити зусилля щодо повернення зниклих дітей та забезпечення відповідальності за злочини, скоєні проти цивільного населення в умовах війни. Для українського народу, який продовжує страждати від наслідків агресії, збереження цих доказів є надзвичайно важливим кроком у боротьбі за правосуддя. Тим часом, міжнародна спільнота та правозахисні організації наполягають на тому, що ресурси, створені для документування злочинів, не повинні бути втрачено або скомпрометовано, адже вони є основою для майбутніх судових розслідувань і притягнення винних до відповідальності.
