У Гаазі, де 24–25 червня відбувся саміт НАТО, лідери держав-членів досягли довгоочікуваної згоди: до 2035 року виділяти на оборонні витрати 5 % від валового внутрішнього продукту, з яких 3,5 % спрямовуватимуться на сучасні збройні системи та 1,5 % – на кібербезпеку й військову мобільність.
Цей результат був значною мірою здобутий тиском Сполучених Штатів, під проводом президента Трампа, який давно критикував мінімальні оборонні бюджетні зобов’язання європейських партнерів і вимагав поділу фінансового тягаря.
Проте Дональд Трамп, прибувши до Нідерландів, одразу відхилив уявлення про стандартний порядок денний саміту, заявивши на пресконференції, що готовий обговорювати не лише НАТО та оборону Європи, а й останні удари США по об’єктах Ірану та крихке перемир’я з Ізраїлем, яке він вважає власним дипломатичним досягненням.
Під час поїздки через Атлантику глава Білого дому опублікував у Truth Social особисті повідомлення генерального секретаря НАТО Марка Рютте, в яких той хвалив Трампа за «унікальний внесок у єдність Америки та Європи» та досягнення підвищення відсотка оборонних бюджетів до 5 %.
Критики відзначають, що хоча політика Трампа прискорила підписання зобов’язання про витрати, його транзакційний підхід до союзників та нерідкі випадки, коли він сумнівався в безальтернативності Статті V, створюють атмосферу невизначеності. Н
а запитання журналістів, чи готовий він рятувати європейців за умов нападу на будь-якого союзника, Трамп ухильно відповів: «Залежить від того, як ви визначаєте Статтю V. Є різні визначення». Це спонукало багатьох посадовців у Брюсселі та столицях країн-членів замислитися над тим, наскільки міцно США залишаються гарантом безпеки.
Парадокс саміту полягав у тому, що Європа нарешті продемонструвала здатність взяти на себе відповідальність за власну безпеку, тоді як президент США виявився більше зацікавленим у демонстрації особистих дипломатичних перемог на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся зі світовими лідерами на саміті "Великої сімки" в Кананаскісі, Альберта, на початку цього місяця. Фото біля басейну від Терези Суарес
Український лідер Володимир Зеленський, який теж прибув до Гааги, планує зустрітися з Трампом окремо, щоб обговорити постачання батарей Patriot і нові санкції проти Росії. Однак на урочистій вечері, організованій Королівською родиною Нідерландів, Зеленський і Трамп опинилися за різними столами, підкреслюючи напругу їхніх стосунків після скандалів у Овальному кабінеті.
Європейські політики з обережністю сприйняли додаткову увагу Трампа до ударів по Ірану та заяви про “мисливець за дипломами регіональних лідерів”. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон відкрито закликали ЄС розвивати власну оборонну та зовнішню політику, наголошуючи на потребі менше покладатися на Сполучені Штати. У кулуарах саміту лунали пропозиції створити спільноєвропейські оперативні резерви, які могли б діяти незалежно від дій Вашингтона.
Водночас американські політики відзначили, що без Трампа досягти цілей зі збільшення оборонних бюджетів було б неможливо. Як підкреслив у телефонній розмові з кореспондентами Радіо Свобода один із представників Пентагону, «тверда позиція Трампа, стрімко піднявши ставки, змуcила даже найменш готові держави активізуватися. Тепер питання лише в тому, чи продовжуватимуть вони дотримуватися нових зобов’язань під час строку дії адміністрації США».
Невдовзі після завершення саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив, що пакет угод про зобов’язання 5 % ВВП буде впроваджений у правила альянсу, а країни-члени нададуть статус пріоритетного проекту для оновлення інфраструктури, розгортання безпілотних систем та посилення кібероборони. Ці заходи мають бути реалізовані до 2028 року, а фінальні кроки контролюватиме спеціальний комітет з оборонних інвестицій.
Урсула фон дер Ляєн (у центрі), президент виконавчого органу ЄС, розмовляє з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Еммануелем Макроном на саміті в Албанії. Людовік Марін
Експерти з міжнародної безпеки вважають, що нові витрати сприятимуть прискоренню виробництва безпілотних ударних апаратів, ракет для ППО та наземних засобів протиповітряного захисту в Європі. «Ми станемо менш уразливими до агресивних сценаріїв РФ, якщо запустимо промислові лінії з виробництва Patriot та NASAMS прямо на території Європейського Союзу», – підкреслив у коментарі для Європейської правди аналітик IFRI.
На тлі успіхів з оборонами, проте, стоїть питання трансатлантичної довіри. Опитування Pew Research Center показують, що лише 28 % молодих європейців вважають США «принаймні дещо надійним» гарантом безпеки континенту — це падіння на 25 пунктів порівняно з торішніми даними. У Іспанії, Нідерландах та Німеччині більше половини громадян готові підтримати створення власної європейської армії, а не полагатися виключно на НАТО зі США.
Аналітичний звіт Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) вказує, що в умовах «революції Трампа» зростає вплив правих популістів, які виступають за суверенітет проти «ідеологічного втручання Вашингтона». Проте успіхи з 5 % ВВП на оборонні витрати можуть стати тим цементом, що зіб’є розбіжності й збереже трансатлантичні відносини, якщо ЄС і США навчаться координувати дії без зайвої ієрархії.
Таким чином, саміт НАТО в Гаазі став не лише переможним тріумфом для Трампа, який підписав найбільший оборонний план у історії Альянсу, а й відбив новий етап трансформації НАТО: коли Європа вирішує посилити власну оборону, а США на чолі з Трампом примушені балансувати між дипломатією, вражаючими ударами в Ірані та збереженням принципу колективної безпеки за Статтею V. Залишилося побачити, чи витримає цей баланс випробування часом і новими викликами в Європі та на Близькому Сході.
