Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США поставить перед Європою серйозні виклики, тестуючи здатність її лідерів об’єднатися задля збереження трансатлантичного партнерства, посилення збройних сил і захисту економічних інтересів.
Європейські лідери, побоюючись радикальних змін у політиці Вашингтона, почали готуватися до можливого повернення Трампа, прагнучи зберегти підтримку України, стабільність НАТО і знайти шляхи уникнення нових тарифних бар’єрів з боку США. Проте наскільки готова Європа взяти на себе роль самостійного гравця?
Чи вистачить Європі політичної волі для самостійності?
У багатьох європейських столицях розуміють, що другий термін Трампа може стати каталізатором для зміцнення континентальної оборонної і економічної політики. Але цей процес гальмують внутрішньополітичні проблеми найбільших країн Європи — Франції та Німеччини, що зазнають тиску через втрату популярності своїх урядів.
«Для європейців перемога Трампа є дуже болючою, адже вона ставить перед ними питання, якого вони намагалися уникати: як діяти з Америкою, яка бачить їх більше як конкурентів, ніж партнерів?», — зазначає Жоржина Райт, заступниця директора з міжнародних досліджень у паризькому Інституті Монтень. Проте навіть потенційна загроза не обов’язково об’єднає Європу.
Невизначеність, яку уособлює Трамп, особливо якщо він контролюватиме Конгрес, лякає європейських союзників, адже підготуватися до непередбачуваного складно. Водночас, певні принципові позиції Трампа є добре відомими: недовіра до багатосторонніх альянсів, симпатія до президента РФ Володимира Путіна і складні стосунки з Володимиром Зеленським. Це викликає занепокоєння щодо безпеки Європи в умовах можливого відходу США від традиційних зобов’язань.
Питання економіки: плани щодо взаємних тарифів
З економічної точки зору, Європейський Союз вже кілька місяців готує стратегію на випадок повернення Трампа. ЄС навіть розробив пропозицію щодо збільшення імпорту американських товарів з метою уникнення нових тарифних обмежень, а також готує дзеркальні тарифи на американські товари, щоб відповісти на можливі протекціоністські заходи США.
Однак ефективність цих заходів буде залежати від здатності Європи дотримуватися спільної лінії.
Безпековий аспект: тривоги щодо НАТО та України
На рівні безпеки занепокоєння викликає потенційна зміна курсу США щодо України, яку Трамп обіцяв швидко завершити, а також його неодноразові погрози про вихід з НАТО.
Зі слів Франсуа Есбурґа, французького аналітика з питань оборони, Трамп правильно вимагав від європейців збільшення витрат на оборону, але його підхід робить НАТО схожим на «захисну схему за оплату», що підриває довіру до Альянсу.
На фоні цих загроз, у НАТО все частіше лунає вимога підвищити військові витрати понад два відсотки ВВП, особливо в країнах, що межують з Росією, як-от Польща та країни Балтії. Новий генеральний секретар НАТО, колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, закликає Європу посилювати оборонний потенціал незалежно від політичних змін у США.
Зміцнення оборонного курсу ЄС: реальні кроки та нові виклики
У світлі можливої перемоги Трампа в НАТО прийняли рішення передати відповідальність за координацію допомоги Україні спеціальній контактній групі в Альянсі, щоб знизити залежність від волі Вашингтона.
Європейські союзники також запланували надання Україні 40 мільярдів євро на 2024 рік, що відповідає обсягам поточної допомоги, а країни G7 планують за рахунок заморожених активів РФ виділити Україні ще 50 мільярдів доларів. Проте залишається питання, наскільки стабільною буде ця допомога.
Польща та країни Центральної Європи, які підтримували Трампа під час його першого терміну, налаштовані на активізацію оборонних зусиль.
Радулав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, наголошує, що Польща готова бути лідером у зміцненні європейської оборони, і звертається до інших держав, включаючи Велику Британію, Францію та Німеччину, із закликом до співпраці.
Політична слабкість Європи: лідери чи угоди на двосторонній основі?
На думку експертів, серед яких Яна Пугліерін з Європейської ради з міжнародних відносин, найбільша проблема Європи у відсутності сильного лідерства. Замість спільної стратегії європейські країни можуть піти шляхом двосторонніх домовленостей з Трампом, як це було під час його першого терміну.
Німеччина, яку досі вважали оплотом трансатлантичного партнерства, нині переживає внутрішню кризу: урядова коаліція в Берліні розпалася, послабивши авторитет канцлера Олафа Шольца. Як наслідок, Німеччина стає джерелом проблеми для Європи, ніж її стійким стовпом.
Суспільні цінності: загроза лібералізму і демократії
Трамп також залишається натхненником для європейських правопопулістів, таких як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і прем’єр Італії Джорджія Мелоні. Його перемога може стати поштовхом до посилення націоналістичних настроїв і протекціонізму у Європі.
Розчарування в ліберальних цінностях і зростання екстремістських партій вже видно в європейському політичному спектрі. Поширення «ілліберальної демократії», зокрема моделі Орбана, поступово стає реальністю, і Трамп є її яскравим символом.
Як зауважила Жоржина Райт, важко поширювати ліберальні цінності, коли президент найбільшої демократії світу їх відкрито ставить під сумнів.
Висновок: час для перегляду ілюзій
На думку європейських дипломатів, повернення Трампа має стати сигналом для Європи. Потрібно зміцнювати європейську основу НАТО і ЄС, запобігаючи внутрішнім розколам і шукаючи нові способи партнерства зі США.
Європейські лідери повинні усвідомити, що Америка, яка дедалі більше фокусується на Азії, більше не буде стабільним опорним каменем для захисту Європи.
