У травні 2025 року річна споживча інфляція в Україні досягла 15,9%, що перевищило очікування аналітиків і стало найвищим показником за останні кілька місяців.
За даними Державної служби статистики, на пришвидшення темпів зростання загального рівня цін суттєво вплинула висока волатильність вартості продуктів харчування: за травень вони додали 22,1% у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, тоді як лише між квітнем і травнем овочі і фрукти подорожчали на 17,6 %.
З огляду на різке підвищення цін на свіжі продукти, Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% — той самий рівень, що й у квітні.
Як зазначили в НБУ, інфляція досягла локального піку через відставання нового врожаю внаслідок незвично холодної весни, а також нестабільності логістичних ланцюгів на тлі воєнної агресії. При цьому регулятор прогнозує, що з надходженням нового врожаю у липні–серпні темпи зростання цін почнуть уповільнюватися.
Центробанк залишає прогноз зниження інфляції до 8,7% наприкінці року. Таке завдання передбачає не лише вдалу аграрну кампанію, а й послідовне застосування монетарних інструментів: утримання високої облікової ставки, проведення операцій на валютному ринку для згладжування надмірних коливань курсу гривні та комунікацію з бізнесом щодо очікувань. Одночасно НБУ наголошує на важливості збереження фінансової стійкості банківської системи та підтримки кредитування аграрного сектору.
Урядовці звертають увагу, що стрімке зростання продовольчих цін має і структурні причини. Минулорічний зменшений врожай зернових та овочевих культур через несприятливі погодні умови призвів до дисбалансу між пропозицією та попитом на внутрішньому ринку. Крім того, додатковим фактором стала інфраструктурна вразливість — через пошкодження доріг і логістичних вузлів витрати на транспортування продукції у віддалені області зросли на 10–15%.
Щоб пом’якшити тиск на споживачів, уряд запустив програму тимчасових компенсацій аграріям за збереження обсягів виробництва ключових культур: картоплі, цибулі, капусти та яблук. Мораторій на експорт низки овочів у критичний період вегетації допоміг утримати частину пропозиції всередині країни. Водночас обговорюється можливість введення мінімального запасу соціально значущих продуктів, що дозволить витримувати різкі коливання цін.
Соціальні виплати й індексація пенсій залишаються одним із механізмів підтримки найбільш вразливих верств населення. Міністерство соціальної політики вже перерахувало розмір субсидій з урахуванням фактичного зростання споживчого кошика, а також розширило коло одержувачів адресної допомоги. Однак для стабілізації ситуації необхідно поєднувати ці заходи з макроекономічною політикою, аби уникнути ефекту «застряглої інфляції» — тобто тривалого високого рівня без ознак зниження.
Аналітики ринку відзначають, що здешевлення продуктів улітку буде обмеженим, якщо середньодобова температура залишатиметься вище кліматичної норми, що може погіршити якість та обсяги врожаю. Тож ключем до успіху буде не лише оперативний збір та перерозподіл ресурсів, а й інвестиції в модернізацію сільгоспвиробництва: зрошувальні системи, сховища з терморегуляцією та логістичні хаби для швидкого вивезення продукції.
На середньострокову перспективу Україна потребує комплексної аграрної стратегії, яка поєднуватиме диверсифікацію ринків збуту, застосування цифрових агротехнологій та розвиток кооперативного руху серед дрібних фермерів. Це дозволить змінити співвідношення попиту й пропозиції, підвищити внутрішню цінову конкуренцію та знизити вразливість продовольчого ринку до зовнішніх шоків.
Крім того, важливо стимулювати перехід споживачів на локальні регіональні продукти та знижувати імпортозалежність. Розширення мережі ринків прямого збуту та формування національних брендів якісної продукції можуть забезпечити додатковий попит на вітчизняні товари, що в перспективі пригальмує темпи інфляції. До того ж розвиток харчової переробки дозволить збільшити додану вартість у сільгоспсекторі.
В умовах воєнного стану особлива увага має бути приділена стабільності цін на соціально значущі товари. Уряд може розглянути впровадження гнучких, орієнтованих на регіональні особливості, торговельних обмежень — наприклад, регулювання націнок у кризових зонах. Це дозволить уникнути спекулятивного зростання цін і захистити стандарт прожиткового мінімуму.
У підсумку, травневе зростання інфляції до 15,9% демонструє наскільки вразливою може бути продовольча складова індексу споживчих цін. Однак за умови ефективного поєднання монетарних, фіскальних та галузевих заходів — зокрема підтримки аграріїв, модернізації логістики та соціального захисту — Україна має всі шанси знизити інфляційний тиск до прогнозованих 8,7% до кінця року. У пріоритеті залишається забезпечення продовольчої безпеки, підтримка внутрішнього виробника та збереження купівельної спроможності громадян, що разом заклало б основу для економічного відновлення в умовах гібридної війни.
