Віра в перемогу: цифри та динаміка
У серпні 2025 року соціологічні дослідження фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова показали, що абсолютна більшість українців продовжує вірити у перемогу своєї країни у війні проти Росії. За даними опитування, 73% респондентів висловили впевненість у майбутньому успіху, тоді як 17% не поділяють цього оптимізму.
Ці показники відображають стійку підтримку та моральну витримку українського суспільства, незважаючи на тривалість та масштаб руйнівних подій. Соціологи відзначають, що найбільший зсув у вірі українців спостерігався у 2024 році, коли рівень впевненості в перемозі знизився на 11 відсоткових пунктів. Проте протягом останнього року зниження віри склало лише 4 відсоткові пункти, що лише трохи перевищує теоретичну похибку вибірки. Це свідчить про стабілізацію настроїв серед населення та відновлення моральної впевненості у власні сили.
Статистика показує, що українці розуміють, що перемога не є миттєвим процесом, а складається з багатьох етапів і умов. Попри важкі втрати та тривалі бойові дії, віра в успіх залишається головним мотиватором для суспільства та державних інституцій.
Також варто зазначити, що опитування проводилося методом face-to-face з 12 по 18 серпня 2025 року серед 2002 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, що робить результати статистично надійними і відображає реальні настрої українського суспільства.
Ці дані демонструють не лише психологічну витримку українців, а й глибоку впевненість у важливості державності, незалежності та права на життя без постійного страху за власну безпеку.
Ознаки перемоги: що найбільше важливо українцям
Опитування показало, що для більшості респондентів ключовими ознаками перемоги України у війні є конкретні та відчутні результати. На першому місці стоїть повернення всіх українських полонених, депортованих та викрадених – 37% респондентів вважають це головним критерієм. Для них перемога не абстрактна, а конкретна: це повернення близьких людей, відновлення справедливості та захист життя кожного громадянина.
Другим за значимістю критерієм є збереження української державності – 31% опитаних вважають це визначальним. Відстоювання суверенітету та територіальної цілісності залишається основним моральним орієнтиром для громадян, адже саме від цього залежить майбутнє країни та її здатність розвиватися як незалежна держава.
Третім показником перемоги українці називають припинення ракетних обстрілів – 30%. Потреба у безпеці та стабільності для мирного життя є однією з найпотужніших мотивацій у суспільстві. Відсутність обстрілів означає можливість повернутися до нормального життя, розвивати економіку, освіту та культуру, що стало практично недосяжним під час активних бойових дій.
Повернення територій у межах кордонів 1991 року стало визначальним критерієм лише для 27% респондентів. Це свідчить про прагматичний підхід українців: більшість надає пріоритет безпеці та відновленню життя громадян над геополітичними амбіціями, розуміючи, що процес звільнення територій може бути поступовим і потребує часу.
Найменше значення українці надають провалу наступальних дій супротивника, стабілізації фронту, конфіскації активів та збереженню санкцій – ці критерії обрали лише 11–12% респондентів. Це демонструє, що суспільство орієнтоване на конкретні результати та гуманітарні аспекти, а не на абстрактні політичні чи економічні перемоги.
Настрої щодо перспектив закінчення війни
Дані іншого опитування Gallup показують, що українці залишаються реалістами щодо тривалості війни. У липні 2025 року понад дві третини респондентів (68%) вважали малоймовірним припинення активних бойових дій протягом наступного року. Кожен четвертий українць (25%) допускає, що активні бойові дії можуть завершитися протягом 12 місяців, хоча лише 5% вважають це дуже ймовірним.
Це відображає глибоке усвідомлення складності конфлікту, а також терпіння та готовність до довготривалої боротьби. Водночас віра у перемогу не слабшає: суспільство відчуває, що зусилля кожного громадянина та держави мають сенс і що кінцева мета – відновлення миру та безпеки – обов’язково буде досягнута.
Важливо також зазначити, що реалістичний погляд на час закінчення війни не означає втрату мотивації. Українці готові боротися та витримувати, знаючи, що перемога буде поступовою, поетапною, але обов’язковою.
Сумарно, ці настрої демонструють внутрішню стійкість українського суспільства, його прагнення захистити людей, цінності та майбутнє держави. Віра в перемогу залишається ключовим елементом національної самосвідомості та морального фронту, що не менш важливий, ніж бойові дії.
Висновки
Результати соціологічних досліджень показують: українці мають чітке уявлення про перемогу і пріоритети, які роблять її справжньою. Для більшості це не лише геополітична або військова категорія, а передусім відновлення безпеки, захист життя та збереження державності.
Віра у перемогу залишається потужним соціальним фактором, який підтримує моральний дух громадян і впливає на спільну мобілізацію суспільства. Водночас реалістичне усвідомлення тривалості конфлікту не знижує цієї віри, а навпаки, зміцнює прагнення до конкретних результатів і поступового досягнення миру.
Таким чином, українці демонструють внутрішню силу та єдність, здатні витримати будь-які труднощі, зберігши віру у майбутнє та власну державу. Ці настрої стають фундаментом для відновлення країни після війни та гарантією того, що перемога буде справжньою і стійкою.
