У рамках «коаліції готових», до якої увійшли лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі та України, у суботу відбувся відеозвонок із партнерами Києва за участі президента Трампа. Учасники закликали Путіна погодитися на безумовне 30-денне припинення вогню з 12 травня під загрозою “масштабних” санкцій. До цього формату вперше долучився міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, який заявив про готовність Анкари не лише підтримати територіальну цілісність України, а й виконувати обов’язки спостерігача за режимом припинення вогню.
Позиція Туреччини особливо вагома, адже НАТО-член зберігає доволі теплі відносини як із Києвом, так і з Москвою після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Анкара чітко виступає за збереження суверенітету та кордонів України, водночас протистоячи ідеї додаткових санкцій проти Росії, зокрема в енергетичному секторі. Фідан підкреслив, що якщо припинення вогню буде досягнуто, Туреччина готова розгорнути спостережні пункти та направити своїх фахівців для контролю за виконанням перемир’я по всій лінії фронту.
У березні турецьке Міністерство оборони вже заявляло про намір Анкари долучитися до потенційної миротворчої місії в Україні за умови оголошення перемир’я. Тоді йшлося про розгортання контингенту спостерігачів, які б відповідали за моніторинг дотримання домовленостей та забезпечення безпеки гуманітарних конвоїв. Ця ініціатива стала логічним продовженням переговорів мілітарних представників України, Британії, Франції та Туреччини, які минулого місяця обговорювали безпеку в Чорноморському регіоні на випадок встановлення припинення вогню.
Про готовність Туреччини виступати спостерігачем заявили в контексті посилення тиску на Кремль, адже без зовнішнього моніторингу будь-яке перемир’я ризикує стати черговим одностороннім жестом, який не підтримають сторони. Президент Зеленський і європейські лідери неодноразово наголошували, що лише багатонаціональна присутність на лінії зіткнення здатна забезпечити реальну безпеку і запобігти порушенням тиші. Відтак Туреччина, котра зберігає контакт із обома сторонами конфлікту, може стати ключовим гарантом дотримання спільних домовленостей.
Анкара доводила свою здатність діяти в таких умовах і раніше: у серпні 2022 року, після чорноморських інцидентів, Туреччина сприяла укладенню «зернової угоди» між Москвою та Києвом, забезпечивши безпеку судноплавства для експорту українського збіжжя. Тепер вона заявляє про готовність запровадити аналогічний механізм на суші — розгорнути мобільні групи, оснащені спостережними дронами, засобами зв’язку та експертами з розмінування. Фідан акцентував, що таким чином можна гарантувати не лише відсутність обстрілів, а й доступ до постраждалих населених пунктів, щоб передати допомогу цивільним.
Незважаючи на ці ініціативи, у Туреччини є реалістичний погляд на складнощі: будь-яка миротворча місія потребує чітких мандатів і погодження як із Києвом, так і з Москвою через Раду Безпеки ООН чи багатосторонні домовленості. Анкара готова виступити спостерігачем, однак не збирається брати на себе бойові функції чи замінювати Збройні сили України. Пакет турецьких пропозицій включає чіткі процедури реагування на порушення режиму тиші та механізми взаємодії з іншими міжнародними спостерігачами, зокрема місіями ОБСЄ.
Учасники «коаліції готових» сподіваються, що Туреччина виступить як «місток» між Заходом і Москвою, адже її досвід миротворчої дипломатії в Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху показує, що Анкара здатна балансувати інтереси різних гравців. Водночас Київ розраховує, що турецькі спостерігачі допоможуть знизити градус недовіри та сприятимуть оперативному вирішенню інцидентів на передовій, де комунікаційні канали між бойовиками та їхніми противниками часто не працюють.
Отже, у разі, якщо Путін погодиться на безумовне режим тиші з 12 травня, Туреччина може вже за кілька днів розгорнути своїй групу спостерігачів уздовж лінії зіткнення, а у найближчі тижні – представити детальний план дій із залученням дронів для моніторингу, мобільних постів для взаємодії з місцевими адміністраціями та засобів зв’язку з центральним командуванням у Києві. Якщо домовленість так і не буде досягнута, Анкара залишить за собою право відкласти реалізацію місії, але процес підготовки до неї продовжиться — адже Туреччина ставить завдання запобігти ескалації та сприяти сталому миру, незважаючи на політичні ризики.
