Паризька прокуратура оголосила про висунення нових обвинувачень у справі гучного пограбування Лувру. Йдеться про двох осіб віком 37 і 38 років, яких підозрюють у причетності до крадіжки дорогоцінних прикрас, викрадених із Зали Аполлона 19 жовтня. Один із них обвинувачений в організованому пограбуванні, інший — у співучасті в злочині.
За словами прокурора Лор Бекко, розслідування триває за кількома напрямками. У одного з фігурантів знайдено ДНК, що збігається зі зразками з місця злочину. Водночас обидва підозрювані заперечують будь-яку причетність до подій, заявивши про це під час допитів і перших судових слухань.
Французькі ЗМІ повідомляють, що серед нових обвинувачених є жінка. Решта трьох затриманих у середу були звільнені без пред’явлення звинувачень. Адвокати наголошують, що під час подібних операцій поліція часто «працює широкою сіткою», аби не упустити жодної можливої ланки злочину.
Нагадаємо, що ще 25 жовтня було затримано двох чоловіків, які частково зізналися у пограбуванні. Один із них — 34-річний виходець з Алжиру, який проживає у Франції з 2010 року. Його спіймали в аеропорту Шарля де Голля з квитком до Алжиру. Іншого, 39-річного француза, затримали в передмісті Парижа — Обервільє.
Обидва підозрювані звинувачені в крадіжці, вчиненій організованою групою, та у злочинній змові. За французьким законодавством їм загрожує до 15 років позбавлення волі. Жодне з імен семи затриманих у справі осіб поки не розголошується.
Розслідування триває з 19 жовтня, коли двоє грабіжників, використовуючи дискові шліфувальні машини, прорізали вікно Зали Аполлона — одного з головних залів Лувру, де зберігаються королівські коштовності Франції. Вони винесли вісім прикрас загальною вартістю понад $100 мільйонів.
За попередніми даними, зловмисники втекли на потужних мотоциклах, де їх чекали спільники. Відеоспостереження зафіксувало втечу лише частково, тому слідчим доводиться відновлювати маршрут за допомогою камер зовнішнього нагляду по всьому Парижу.
Пограбування стало шоком для французької громадськості та ударом по репутації одного з найвідоміших музеїв світу. Міністр культури Франції Рашида Даті визнала, що інцидент виявив глибокі проблеми у системі безпеки установи. За її словами, протягом двох десятиліть ризики злому та крадіжок у музеї системно недооцінювалися.
Після інциденту міністерство культури ініціювало адміністративне розслідування, яке показало, що охоронна система Лувру була застарілою, а протоколи реагування — неефективними. Серед термінових заходів — створення нового департаменту безпеки та встановлення сучасних антиінтрузивних датчиків навколо комплексу.
Директорка музею Лоренс де Кар погодилася провести незалежний аудит системи безпеки до кінця року. Експерти вважають, що цей крок має не лише технічне, а й символічне значення: держава прагне повернути довіру громадськості до культурних інституцій Франції.
Паралельно тривають пошуки викрадених ювелірних шедеврів, серед яких — діамантові брошки, золоті кулони та прикраси XVIII століття, що належали французькій короні. Вартість деяких експонатів сягає десятків мільйонів доларів, а їх історична цінність є безцінною.
Фахівці з Інтерполу приєдналися до міжнародного розшуку. За попередніми оцінками, коштовності могли бути вже вивезені за межі Франції, можливо, до Бельгії чи Італії, де діють розгалужені мережі чорного ринку антикваріату.
Слідчі не виключають, що за пограбуванням стоїть професійне угруповання, яке раніше могло брати участь у викраденні предметів мистецтва з приватних колекцій у Швейцарії та Іспанії. Усі докази свідчать про добре сплановану операцію з точним розрахунком часу та технічних засобів.
Юристи підкреслюють, що подібні злочини часто мають не лише матеріальний, а й іміджевий мотив. Удар по національній гордості Франції міг бути частиною демонстрації «всемогутності» кримінальних структур, які прагнуть показати свої можливості навіть проти найзахищеніших установ.
Попри критику, французька влада запевняє, що розслідування просувається швидко. У справі задіяно понад сто слідчих, які працюють цілодобово. Паризька прокуратура обіцяє надати детальні результати до кінця листопада.
Пограбування Лувру стало одним із найгучніших злочинів у Європі за останнє десятиліття. Воно виявило не лише вразливість навіть найкраще охоронюваних культурних об’єктів, а й нагадало про небезпеку недооцінки сучасних методів злочинців. Франція нині стоїть перед необхідністю переосмислення безпеки своїх культурних скарбів.
