Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зробила важливу заяву щодо подальшого просування України та Молдови на шляху до членства в Європейському Союзі. За її словами, після відкриття першого переговорного кластера кожна країна-кандидат нестиме відповідальність виключно за власний прогрес і просуватиметься до євроінтеграції у своєму темпі.
Відповідну заяву глава Єврокомісії зробила після завершення саміту Молдова – ЄС, який відбувся 22 червня.
Кожна країна відповідатиме за власний прогрес
Фон дер Ляєн наголосила, що подальший процес розширення Європейського Союзу базується на принципі заслуг. Це означає, що швидкість просування кожної держави-кандидата безпосередньо залежатиме від того, наскільки ефективно вона виконуватиме взяті на себе зобов'язання та впроваджуватиме необхідні реформи.
«Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидат несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи – і вони мають впроваджувати різні реформи залежно від того, про яку країну-кандидата ми говоримо», – заявила президентка Єврокомісії.
Фактично ця заява означає, що подальший рух України та Молдови до ЄС більше не буде синхронним. Якщо одна з держав демонструватиме швидший прогрес у виконанні вимог Брюсселя, вона зможе просуватися вперед незалежно від результатів іншої країни.
ЄС робить ставку на принцип заслуг
Відповідаючи на питання журналістів щодо перспектив відкриття наступних переговорних кластерів, Урсула фон дер Ляєн зазначила, що в цьому випадку говорить насамперед про Молдову, оскільки пресконференція була присвячена саме саміту Молдова – ЄС.
Водночас вона підкреслила, що підхід «якнайшвидше» не є правильним критерієм для оцінки європейської інтеграції.
За словами президентки Єврокомісії, набагато важливішим є процес, заснований на конкретних результатах і реформах.
«Процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін "якнайшвидше". Тому що "якнайшвидше" ні про що не говорить. Натомість принцип заслуг чітко показує основи методології, яка була погоджена всіма 27 державами-членами ЄС», – наголосила вона.
Що це означає для України
Заява Урсули фон дер Ляєн пролунала на тлі активних дискусій навколо майбутнього переговорного процесу з Україною.
Останніми місяцями Київ неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого відкриття всіх переговорних кластерів. Президент Володимир Зеленський висловлював сподівання, що вже найближчими тижнями вдасться розпочати роботу над рештою п'ятьма напрямками переговорів.
Проте всередині Європейського Союзу досі немає повної єдності щодо темпів просування України до членства. Частина європейських політиків виступає за прискорення процесу, тоді як інші закликають суворо дотримуватися принципу поступового виконання всіх необхідних реформ.
Угорський фактор знову ускладнює процес
Додаткових труднощів переговорному процесу додає позиція окремих країн-членів ЄС. Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що виступає проти відкриття всіх переговорних кластерів для України одночасно.
Ба більше, угорський політик наголосив, що його позиція щодо українського вступу до Євросоюзу є навіть жорсткішою, ніж позиція його попередника Віктора Орбана.
Раніше Мадяр також повідомляв, що домігся виключення формулювання про «швидкий вступ України» із рішення саміту Європейського Союзу.
Чи можуть Україна та Молдова розійтися в темпах інтеграції
Остання заява Урсули фон дер Ляєн демонструє, що в Брюсселі дедалі більше акцентують увагу саме на індивідуальному підході до кожної держави-кандидата.
Це означає, що майбутнє України та Молдови на шляху до членства залежатиме не лише від політичної підтримки ЄС, а й від реальних результатів у проведенні реформ, зміцненні державних інституцій та виконанні всіх вимог європейського законодавства.
Таким чином, після відкриття першого переговорного кластера Київ і Кишинів офіційно залишаються на спільному шляху до Європейського Союзу, однак їхня швидкість руху до повноправного членства може суттєво відрізнятися.
