У прифронтовому Харкові, де звуки війни стали частиною повсякденності, балет несподівано перетворився на форму спротиву. У підвалі Національного академічного театру опери та балету балерини відроджують класику — виставу "Шопеніана" Фредеріка Шопена.
Попри постійні повітряні тривоги, дрони-камікадзе та ракетні удари, трупа театру створила простір, де глядачі можуть на годину забути про війну. Цей простір — бетонний підвал, який перетворили на сцену із залою на 400 людей. Він став новим серцем культури в зруйнованому місті.
"Попри все — бомби, дрони, смерть — ми можемо подарувати людям щось прекрасне", — каже Антоніна Радієвська, 43-річна балерина та художня керівниця театру Opera East. Саме вона керує постановкою "Шопеніани" — першого повноцінного класичного балету в Харкові з 2022 року.
Робітник очищає розбите скло на промисловій території, пошкодженій внаслідок удару російського безпілотника в Харкові, Україна, 27 березня 2025 року. Віолета Сантос Моура
Гойдалка стоїть серед руїн будинку, зруйнованого внаслідок удару російського безпілотника в Харкові, Україна, 27 березня 2025 року. Віолета Сантос Моура
Пожежник працює серед руїн, спричинених ударом російського безпілотника, у промисловій зоні Харкова, Україна, 27 березня 2025 року. Віолета Сантос Моура
Вистава стала символом — мистецтво вціліло і здатне відновлювати душі навіть тоді, коли поряд падають ракети. Актори виступають під звуки сирен, у просторі, де стіни пофарбовані в сіре, а замість люстр — труби й кабелі. Проте сцена жива.
Вперше після повномасштабного вторгнення театр відчинив двері для глядачів. До того балетна трупа була змушена виїхати: частина переїхала до Словаччини та Литви, де продовжували виступати завдяки підтримці європейських меценатів.
У 2023 році ситуація в Харкові частково стабілізувалась. Містяни прийняли нову реальність — життя поруч із війною. Тоді ж і почали перетворювати підвал театру на репетиційну, а згодом і концертну залу. Весною 2025-го з’явилась можливість провести повноцінну постановку.
"Це наче друге народження", — пояснює Радієвська. — "Митець не може існувати без сцени, без творчості. Це — життя." Слова артистки перегукуються з духом міста, яке самі харків’яни називають "незламним".
Антоніна Радієвська, 43-річна балерина та художній керівник театру «Опера Схід», готується до репетиції відродження «Шопеніани», першої з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, у підземному приміщенні Національного академічного теа Марко Джуріца
Піаніст грає, поки балерини репетирують для відродження «Шопеніани» у підземному приміщенні Національного академічного театру опери та балету в Харкові, Україна, 26 квітня 2025 року. Марко Джуріца
Режисер театру Ігор Тулузов наголошує: вистава — це не лише культурна подія, а демонстрація культурної незалежності України. "Ми показуємо світові, що ми — самодостатня держава, і це включає культуру", — заявив він.
Тепер, коли головна сцена залишається зачиненою, саме підвал став уособленням стійкості. Тут нема паркету й оксамитових сидінь, натомість є цегляні стіни, лампи й бетон. Та атмосфера — справжня, наповнена пристрастю, боротьбою і музикою.
Цей підземний балет у прифронтовому місті став прикладом того, як культура здатна не лише виживати, а й повертати сенс людям, які живуть у тіні війни. У кожному па, у кожному оберті — виклик окупантам і надія для України.
Артисти балету репетирують відродження «Шопеніани» у підземному приміщенні Національного академічного театру опери та балету в Харкові, Україна, 26 квітня 2025 року. Марко Джуріца
