Верховна Рада України провалила голосування за постанову про дерусифікацію та перейменування понад 300 населених пунктів, що спричинило масове обурення серед депутатів і блокування трибуни парламенту. Пропозиція перейменувати населені пункти, чиї назви пов'язані з російською імперією або радянським періодом, була відхилена, що викликало критику з боку депутатів, які підтримували цей законопроєкт.
Позиція депутатів
Як повідомив народний депутат Роман Лозинський на своїй сторінці у Facebook, парламент мав шанс "викинути з карти України все те, що було нав'язано москвою протягом століть поневолення". Однак постанову підтримали лише 208 народних депутатів, тоді як для її прийняття потрібно було щонайменше 226 голосів.
Лозинський назвав цей результат "тотальною ганьбою для України" та "реваншем" сил, які намагаються зберегти вплив російської культури та історії в країні. Він також звинуватив депутатів, яких назвав "неформальним об'єднанням московського патріархату", у тому, що вони вплинули на результат голосування шляхом маніпуляцій і переконання своїх колег не підтримувати постанову.
Розподіл голосів
Лозинський також опублікував розподіл голосів за постанову. Виявилося, що 75 народних депутатів не голосували, 5 утрималися, і лише 3 проголосували проти. Найбільше тих, хто не голосував, виявилося серед представників партії "Слуга народу" (40 осіб) та депутатської групи "Платформа за життя та мир" (15 осіб), яка об'єднує колишніх представників "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ).
Такі результати викликали хвилю обурення серед депутатів, які підтримували постанову. Вони вимагали провести повторний розгляд питання, а також організувати засідання погоджувальної ради та доручити профільному комітету негайно винести проєкт постанови на повторний розгляд.
Блокування трибуни та вимоги депутатів
Після провального голосування низка народних депутатів, незадоволених результатом, заблокували трибуну парламенту. Вони висловили вимогу негайно зібрати погоджувальну раду та доручити профільному комітету повторно розглянути постанову, щоб знову внести її до сесійної зали. Під час блокування трибуни депутати скандували "Ганьба", висловлюючи своє невдоволення результатами голосування та вимогою якнайшвидшого перегляду питання дерусифікації.
Історія питання
Проєкт постанови №3939-ІХ стосувався перейменування понад 300 населених пунктів і районів України, зокрема тих, чиї назви були пов'язані з російським чи радянським минулим. Парламентський комітет рекомендував перейменування 7 районів, 15 міст, 56 селищ та 263 сіл.
Пропозиції щодо перейменування включали, зокрема, місто Южне Одеської області на Порт-Анненталь, а в Дніпропетровській області Новомосковськ пропонували перейменувати на Самар, Павлоград – на Матвіїв, Синельникове – на Ріднопілля, Першотравенськ – на Шахтарське. Також пропонувалося змінити назву Синельниківського району на Ріднопільський район. У Луганській області Первомайськ мав стати Сокологірськом, Молодогвардійськ – Отаманівкою, а Сєвєродонецьк – Сіверськодонецьком. У Львівській області місто Червоноград планували перейменувати на Шептицький, у Миколаївській області Южноукраїнськ – на Гард, Первомайськ – на Ольвіополь, а Первомайський район – на Ольвіопольський район. На Сумщині місто Дружба мало стати Хутором-Михайлівським, на Харківщині Красноград – Берестином, а Первомайський – Златополем. У Черкаській області місто Ватутіне пропонували перейменувати на Багачеве.
Перспективи повторного голосування
Незважаючи на провал голосування, ініціатори проєкту продовжують наполягати на його розгляді. Вони вважають, що перейменування населених пунктів є важливим кроком у напрямку деколонізації України та позбавлення її від нав'язаної російською імперією та Радянським Союзом спадщини.
