Військовий переконаний, що новостворені бійці не можуть виконати бойові задачі на належному рівні
На фоні тривалого повномасштабного вторгнення ситуація на фронті залишається складною та вимагає оперативного реагування на будь-які виклики. В умовах постійного бойового напруження українські військові, які безпосередньо перебувають на передовій, гостро відчувають проблеми, пов’язані з підготовкою, укомплектуванням і забезпеченням особового складу. Зокрема, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади (ОШБр) Максим Жорін висловив свою думку щодо нинішньої кадрової політики в Збройних силах України, вказавши на важливу проблему – недоукомплектованість існуючих бригад та необхідність реформування системи комплектування.
Жорін зазначив, що сьогодні, замість створення нових бригад, варто було б зосередити зусилля на доукомплектуванні вже діючих підрозділів, що мають досвід та бойову злагодженість. За його словами, серед наявних підрозділів знайти комплектування більше 40% – надзвичайно складно. Це означає, що в діючих бригадах значна частина особового складу не доукомплектована, що безпосередньо впливає на їхню боєздатність та ефективність.
Проблема кадрового голоду у ЗСУ
Складнощі з комплектуванням особового складу – не нова проблема для української армії, але сьогодні вона набуває особливого значення, адже досвідчені бійці та офіцери є на вагу золота. На тлі цього рішення створювати нові бригади без належної кількості професіоналів, за словами Жоріна, виглядає недоцільним. Він зауважив, що новостворені підрозділи складаються переважно з бійців без бойового досвіду, які потребують ретельного навчання, а також постійного матеріально-технічного забезпечення. Окрім того, вони нерідко залишаються без кваліфікованого командного складу.
Брак офіцерів у нових підрозділах додає труднощів, адже без досвідчених командирів виконання бойових завдань стає значно складнішим. Ситуація ускладнюється тим, що недоукомплектовані підрозділи нерідко передаються під управління інших бригад. Це створює додаткові організаційні складнощі та негативно впливає на оперативність і точність управління, що критично важливо у бойових умовах.
Питання бойової підготовки та взаємодії
У військових умовах недостатня злагодженість підрозділів може призводити до фатальних наслідків. Відомо, що надання якісної бойової підготовки вимагає часу та відповідних ресурсів. Підготовлені бійці здатні діяти злагоджено, розуміти накази з півслова та довіряти одне одному. Новобранці ж потребують тренувань, набуття бойових навичок та психологічної адаптації до умов війни.
Як наголосив Жорін, новобранці не можуть виконувати бойові задачі на належному рівні. Це може знижувати ефективність дій усієї бригади та впливати на бойові завдання. Введення нових бійців без достатнього досвіду у бригади, що вже воюють, лише додає викликів. Необхідність інтеграції новобранців у існуючі підрозділи без належного бойового злагодження може призводити до втрат і послаблення позицій на полі бою.
Можливі причини та перспективи реформування
Жорін припустив, що ситуація зі створенням нових бригад може бути частково пов’язана з певними комерційними інтересами, адже у процесі створення підрозділів може виникати можливість отримання фінансових вигод. Однак така практика, на думку військового, несе значний ризик для безпеки країни, оскільки бойові завдання повинні виконуватись ефективно, а військові – мати належне забезпечення і підтримку.
Жорін також наголосив на необхідності реформування командної структури та впровадження дивізійного формату, який міг би підняти командирів бригад до нового рівня відповідальності і забезпечити ефективнішу координацію. Такий підхід дозволив би краще управляти ресурсами та особовим складом, а також спростити процеси командування.
Впровадження дивізійної структури, яку пропонує Жорін, могло б сприяти зміцненню кадрового потенціалу армії. Це б дозволило уникати створення надлишкових нових підрозділів і замість цього зосередитись на формуванні сильних, досвідчених дивізій, здатних ефективно виконувати бойові задачі.
Шляхи розв’язання проблеми
Серед потенційних шляхів вирішення проблеми укомплектування ЗСУ можна виокремити наступні:
- Реорганізація наявних ресурсів – зосередження на підвищенні рівня комплектування вже діючих підрозділів, аби уникнути браку досвідчених бійців у існуючих бригадах.
- Підвищення рівня підготовки – створення ефективних навчальних програм, що надавали б новобранцям необхідні навички до виходу на бойові позиції.
- Оптимізація кадрової політики – уникнення надмірного створення нових підрозділів без достатньої кількості фахівців і матеріально-технічного забезпечення.
- Впровадження дивізійної системи – підвищення командного складу до рівня дивізій, що дозволить покращити управління та злагодженість у лавах ЗСУ.
Підсумок
Сьогодні Україна перебуває у вирі складної війни, що потребує максимальної злагодженості і боєздатності від кожного підрозділу. Військові, такі як Максим Жорін, наголошують на важливості відкритого обговорення проблем у Збройних силах. Це не є ознакою слабкості, а, навпаки, вказує на бажання зробити армію сильнішою і більш ефективною.
Озвучені Жоріним проблеми мають стати предметом для ретельного аналізу та пошуку ефективних рішень. Адже лише через вирішення внутрішніх питань можна досягти максимальної ефективності ЗСУ, що є необхідною умовою для перемоги.
