Україна завдала удару по стратегічному нафтопроводу «Дружба» в російській Брянській області. За словами командира безпілотних сил Роберта Бровді, трубопровід зазнав «комплексних вогневих пошкоджень». Цей об’єкт є одним із ключових каналів постачання російської нафти до Європи, зокрема в Угорщину та Словаччину, які продовжують закуповувати енергоресурси в РФ, попри санкції та ембарго більшості країн ЄС.
Російська сторона офіційно не підтвердила наслідки атаки, однак відомо, що саме ця магістраль неодноразово ставала мішенню українських ударів останніми тижнями. У Києві пояснюють, що такі дії є відповіддю на безперервні обстріли українських міст і мають на меті підірвати здатність Москви фінансувати війну за рахунок енергетичного експорту.
Нафтопровід «Дружба» збудований ще у радянський час і простягається від російських родовищ через територію України до країн Центральної Європи. Саме через цю трубу нафта надходить до Словаччини та Угорщини, які зберігають залежність від російських постачань. Попри загальноєвропейський курс на відмову від російських енергоносіїв, ці дві держави наполягають на винятках, аргументуючи це економічними та інфраструктурними обмеженнями.
Останні удари вже неодноразово призводили до перебоїв у транзиті нафти, створюючи додаткову напругу у відносинах між Києвом та Будапештом. Для України такі атаки стали елементом нової стратегії — перенесення війни на енергетичну інфраструктуру противника, яка забезпечує мільярдні надходження до російського бюджету. Експерти вважають, що подібні удари послаблюють економічну стійкість РФ, змушуючи Москву витрачати ресурси на ремонт і охорону критичних об’єктів.
За оцінками військових аналітиків, атаки на «Дружбу» є сигналом і для європейських країн, що продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергетики. Україна демонструє: поки Москва не припиняє агресії, її енергетичні канали постачання залишатимуться у зоні ризику. Це створює дилему для ЄС — балансувати між економічною стабільністю та політичною солідарністю з Києвом.
Попередні перебої в роботі трубопроводу вже позначилися на ринку нафти, викликаючи короткострокові коливання цін. Хоча Угорщина та Словаччина мають стратегічні запаси, тривалі порушення постачань можуть вдарити по їхніх нафтопереробних заводах і внутрішніх ринках пального. Це посилює аргументи прихильників диверсифікації енергетики та пришвидшує пошук альтернативних маршрутів постачання.
Україна ж, попри ризик загострення дипломатичних суперечок, продовжує застосовувати дрони для ударів по енергетичних об’єктах на території РФ. За словами Бровді, такі дії спрямовані на «зниження військового потенціалу противника та позбавлення його фінансових ресурсів». Стратегія підкреслює, що Київ більше не обмежується обороною — війна переходить на новий рівень, де енергетична інфраструктура стає не менш важливою за фронтову лінію.
