Україна почала вивчати механізми моніторингу можливого перемир’я вздовж фронту, який простягається понад 1 300 км. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у п’ятницю заявив, що буде створено спеціальну команду для розробки стратегії контролю за припиненням бойових дій.
Ця заява прозвучала на тлі міжнародних переговорів, ініційованих Вашингтоном, де США закликали російського президента Володимира Путіна погодитися на 30-денне перемир’я. Однак Київ налаштований скептично, враховуючи попередній досвід порушень Росією аналогічних домовленостей.
Реакція Києва: сумніви щодо щирості Москви
Попри те, що президент РФ Володимир Путін у четвер заявив про підтримку перемир’я «в принципі», він висунув низку умов, що ускладнюють швидке досягнення згоди. Президент України Володимир Зеленський та його дипломатична команда скептично поставилися до заяв Кремля.
«Путін прагне продовжити війну. Все інше – лише димова завіса», – написав Сибіга у соцмережі X у четвер, висловлюючи офіційну позицію Києва.
Українська сторона наголошує на складності моніторингу будь-якого припинення вогню, особливо після негативного досвіду виконання Мінських угод, підписаних за посередництва Німеччини та Франції після початку війни у 2014 році.
Громадська думка: половина українців проти поступок
За даними Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненими у п’ятницю, 50% українців виступають проти поступок територіями в обмін на мир та гарантії незалежності, що майже не змінилося у порівнянні з грудневими даними (51%).
Водночас 39% респондентів висловилися за можливість територіальних компромісів, якщо це допоможе завершити війну. Це свідчить про певне розмежування суспільної думки, проте більшість все ж вважає, що війна не має завершуватися за рахунок втрати територій.
Складнощі з контролем припинення вогню
Ключовим викликом для України залишається питання моніторингу дотримання перемир’я. Київ неодноразово стикався із порушеннями домовленостей з боку Росії – як під час війни на Донбасі, так і після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Сибіга наголосив, що «Росія неодноразово порушувала угоди про припинення вогню», тому нове перемир’я потребуватиме ефективного міжнародного механізму контролю.
Крім того, офіційний Київ занепокоєний тим, що Москва може використати тимчасову паузу для перегрупування сил та підготовки до нових атак.
Що далі?
На тлі переговорів між США, Україною та Росією ситуація залишається невизначеною. Київ продовжує тісну координацію із західними партнерами та шукає механізми гарантування безпеки в разі можливого перемир’я.
Наступні тижні можуть стати критичними для визначення подальшого перебігу війни та перспективи мирного врегулювання.
