Україна оголосила про намір подати позов проти Росії на суму майже сорок чотири мільярди доларів за шкоду, завдану довкіллю та клімату внаслідок війни. Це перший у світі випадок, коли держава прагне отримати компенсацію саме за воєнні викиди та руйнування екосистем.
Заступник міністра економіки, екології та аграрної політики Павло Карташов заявив, що Росія має відповідати за масові викиди CO2, спричинені бойовими діями. Йдеться про шкоду від використання пального, сталі, цементу, а також про наслідки лісових пожеж та знищення природних територій.
Україна наголошує, що війна Росія Україна створила небачене екологічне навантаження. Масштаби руйнування водних ресурсів, ґрунтів, лісів та природних заповідників оцінюються в десятки мільярдів доларів, а їхній вплив на клімат триватиме десятиліттями.
Наукові експерти оцінюють додаткові викиди парникових газів у понад двісті тридцять сім мільйонів тонн CO2-еквіваленту. Цей показник майже дорівнює річним викидам таких країн, як Ірландія, Бельгія та Австрія разом узятих, що демонструє масштаб екологічної катастрофи.
Розрахунок збитків базується на дослідженні Nature за 2022 рік, яке визначило так звану соціальну вартість вуглецю на рівні сто вісімдесят п’ять доларів за тонну. Саме ця методика дозволила Україні об’єктивно оцінити вартість воєнних викидів Росії.
Експерти наголошують, що під час бойових дій надзвичайно зростають викиди від техніки та вибухів. Також зростає споживання невідновлюваних ресурсів, прискорюється руйнування будівель, промислових об’єктів та інфраструктури, що збільшує навантаження на атмосферу.
Україна планує подати позов до нового компенсаційного механізму Ради Європи, який уже отримав понад сімдесят тисяч заяв від громадян, що постраждали від війни. Позов держави буде окремим прецедентом і частиною ширшої стратегії репарацій проти Росії.
Комісія, яка розглядатиме вимоги, матиме право брати до уваги не лише матеріальні збитки, але й довгострокові наслідки для клімату та здоров’я населення. Це створює новий міжнародний підхід до оцінки шкоди від воєнних дій, який може стати основою для майбутнього прецедентного права.
Наразі залишається невідомим, звідки саме будуть взяті кошти для компенсації. Одним із можливих джерел є заморожені російські активи, які країни ЄС уже обговорюють у контексті репарацій. Вони можуть покрити значну частину позову України.
Пожежний вертоліт скидає воду на продовольчі склади, які постраждали від нічного ракетного удару Росії, в умовах російської агресії проти України, в Києві, Україна, 25 жовтня 2025 року — Валентин Огіренко
На COP30 у Бразилії українська делегація активно просувала тезу, що війна має розглядатися як глобальна кліматична загроза. Карташов зазначив, що значна частина екологічних злочинів Росії стосується не лише України, а й глобального викиду вуглецю.
Учасники саміту відзначили, що підхід України може змінити міжнародну практику. Якщо позов буде успішним, інші країни теж зможуть вимагати компенсацій за кліматичні наслідки війни, що створить нову площину відповідальності агресорів.
Російська делегація відмовилася коментувати заяву України. З огляду на масштаб руйнувань, юридичний тиск на Кремль зростатиме. Міжнародні організації також наголошують на екологічних злочинах, таких як підрив Каховської ГЕС, що спричинив широку екосистемну кризу.
Екологічні наслідки війни зачіпають водні системи, аграрні землі та ліси. Масові пожежі після обстрілів призводять до знищення тисяч гектарів лісів, селітебних зон та природних угідь. Зниження біорізноманіття стає однією з найсерйозніших довгострокових проблем.
Україна вважає, що подібні дії Росії мають кваліфікуватися як екоцид — злочин проти довкілля. Ця позиція вже обговорюється у міжнародних правових інституціях і може стати складовою майбутньої стратегії щодо притягнення Росії до відповідальності.
Фахівці підкреслюють, що викиди воєнного часу часто недооцінюються, тоді як вони мають значний вплив на кліматичні плани всіх держав. Руйнація промислових потужностей створює додаткове забруднення, а відновлення інфраструктури потребуватиме ще більших ресурсів.
Поява позову на основі соціальної вартості вуглецю відкриває новий підхід до оцінки збитків. Він інтегрує економічні, кліматичні та гуманітарні показники, створюючи комплексну модель, яку можуть прийняти міжнародні судові інстанції.
Україна сподівається, що цей крок підсилить її позиції у глобальній дискусії про репарації. Водночас він стає важливим сигналом, що війна має не лише людські та економічні наслідки, а й значну довгострокову ціну для природи та клімату планети.
Наразі триває підготовка юридичних документів та розрахункових матеріалів. Київ розраховує на підтримку Європи, оскільки екологічні наслідки війни торкаються й регіональної екосистеми. Відновлення довкілля стане одним із найскладніших етапів післявоєнної реконструкції.
