Україна наполягає, щоб Євросоюз уже в грудні ухвалив політичне рішення про надання масштабного кредиту на основі заморожених активів Росії. Йдеться про суму у 163 мільярди доларів, які Київ розраховує отримати як довгострокове фінансування у межах так званої репараційної моделі.
У Брюсселі минулого місяця не вдалося досягти згоди через заперечення Бельгії, але питання буде повторно винесене на саміт ЄС 18 грудня. Українська влада вважає це останньою можливістю у 2025 році забезпечити основу для покриття дефіциту бюджету 2026 року.
Старша юристка Офісу президента Ірина Мудра зазначила, що Київ очікує від Союзу визначення структури й управління фондом, який має бути створений за рахунок російських активів. Україна наполягає на обов’язковому залученні до ухвалення рішень щодо розподілу коштів.
Мудра наголошує, що без участі України допомога може виявитися менш ефективною. Київ нагадує партнерам, що саме він має найбільш точні дані про нагальні потреби на місцях, тому має бути включений у процес визначення пріоритетів та контролю витрат.
ЄС наразі обговорює три можливі моделі фінансування: прямі гранти від країн-членів, позики на ринках та надання репараційного кредиту на основі заморожених активів. Брюссель визнає, що наймасштабніший ефект дасть саме варіант із російськими коштами.
Оцінка Єврокомісії свідчить, що фінансові потреби України на 2026–2027 роки становлять близько 135,7 мільярда євро. Репараційний кредит здатний перекрити цей дефіцит повністю, надавши Києву довгостроковий запас міцності в умовах війни Росія Україна.
Велика проблема полягає в тому, що перспективи прямої фінансової допомоги від США залишаються туманними. Після перемоги Дональда Трампа у Вашингтоні немає чіткої позиції щодо подальших великих пакетів фінансування для України.
Економісти попереджають: без рішень ЄС Київ може опинитися без ресурсів уже у першому кварталі наступного року. Деякі програми соціального та військового спрямування ризикують залишитися без фінансування, що може загальмувати оборонні ініціативи.
Європейські лідери декларують готовність забезпечити “нагальні фінансові потреби” України на найближчі два роки. Але ключове питання полягає у механізмі: без узгодження репараційного кредиту доведеться розраховувати лише на гранти та ринкові позики, які є дорожчими.
Найскладніший дипломатичний вузол створила Бельгія. Саме на її території зберігається левова частка заморожених російських активів — через кліринг Euroclear. Брюссель побоюється юридичних ризиків і вимагає чітких гарантій від інших членів ЄС.
Україна та її союзники вважають, що активи РФ мають стати основним джерелом компенсацій за руйнування, спричинені війною. Москва вже публічно погрожувала Євросоюзу “болючою відповіддю”, якщо активи будуть використані для фінансування Києва.
Ситуацію ускладнює корупційний скандал, що вибухнув у Києві. Антикорупційні органи розслідують ймовірну схему відкатів у розмірі понад 100 мільйонів доларів у сфері енергетики. Під слідством опинилися два міністри, хоча жодного з них не оголосили підозрюваним.
Корупційний скандал викликав емоційну реакцію серед міжнародних партнерів і опозиції всередині України. Деякі депутати навіть закликали до відставки всього уряду, що може створити політичну нестабільність у критичний момент переговорів з ЄС.
Мудра наполягає: реакція Зеленського була оперативною та жорсткою, що демонструє незалежність антикорупційних інституцій, створених за вимогами Брюсселя. Вона наголошує, що справа має пройти через суд і підтвердити прозорість системних механізмів.
Попри скандал, Євросоюз визнає, що відкладання фінансування може мати гірші наслідки. Для України кредит стане не лише фінансовою основою, а й політичним сигналом про солідарність ЄС та готовність до довгострокової підтримки.
Українські економісти наголошують, що без масштабної зовнішньої допомоги країна не зможе забезпечити оборонні витрати на рівні, необхідному для протидії російській армії. Репараційний кредит має допомогти стабілізувати бюджет та уникнути соціальних потрясінь.
На думку аналітиків, грудневий саміт стане ключовим випробуванням для Європи. Від рішення лідерів залежить не тільки фінансова стійкість України, а й можливість ЄС продемонструвати, що він здатен діяти як цілісний геополітичний гравець.
У Києві сподіваються, що ЄС погодить політичну архітектуру механізму, навіть якщо не всі технічні деталі будуть завершені. Тим часом Україна готується до складної зими і наголошує, що фінансова підтримка є не менш важливою, ніж військова.
