Європейська оборонна стратегія переживає символічний перелом. Після десятиліть, коли країни НАТО навчали українських військових, ролі поступово змінюються: тепер саме українські інструктори готуватимуть солдатів німецької армії. Цей крок відображає нову реальність війни в Європі та зміну місця України у системі безпеки континенту.
Домовленість між Києвом і Берліном була досягнута минулого місяця. Відповідно до неї українські військові інструктори працюватимуть у навчальних центрах Бундесверу, передаючи німецьким військовим практичний досвід війни проти Росії. Для Німеччини це частина масштабної підготовки до потенційної загрози з боку Москви.
Головнокомандувач сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг заявив, що країна має обмежений час для підготовки. За оцінками західних розвідувальних служб, Росія може бути здатною до масштабної конфронтації з НАТО приблизно до 2029 року. Саме тому Бундесвер намагається прискорити модернізацію армії та навчання особового складу.
За оцінкою редакції «Дейком», поява українських інструкторів у німецьких військових школах символізує новий етап безпекового партнерства. Україна поступово переходить від ролі держави, що отримує військову допомогу, до ролі країни, яка формує сучасну військову експертизу для союзників.
Фройдінг підкреслив, що українська армія сьогодні має унікальний досвід. Фактично це єдина армія у світі, яка веде масштабну конвенційну війну проти російських сил і щодня адаптує свою тактику до нових умов. Саме цей досвід і цікавить західних партнерів.
Військовослужбовець з безпілотником-перехоплювачем, який використовується для захисту від атак російських безпілотників, на сході України — Ед Джонс
Очікується, що перші групи українських інструкторів будуть відносно невеликими — кілька десятків фахівців, які працюватимуть у Німеччині протягом кількох тижнів. Проте навіть у такому форматі вони зможуть передати важливі знання про сучасні методи ведення війни.
Йдеться передусім про практичні аспекти бойових дій. Українські військові накопичили значний досвід у застосуванні артилерії, використанні безпілотників, інженерному забезпеченні операцій та координації бронетанкових підрозділів. Усі ці елементи стали ключовими на полі бою під час війни з Росією.
Окрему увагу приділяють системам управління військами. Україна активно розвиває так звану мережеву або data-centric війну — модель, у якій бойові підрозділи працюють у цифровій системі обміну даними. У такій системі інформація з дронів, артилерії та розвідки інтегрується в єдину мережу, що дозволяє швидко реагувати на зміну ситуації.
Багато таких рішень виникли безпосередньо на фронті. Саме тому вони не описані у класичних військових підручниках і становлять особливу цінність для армій НАТО, які десятиліттями не брали участі у великих конвенційних війнах у Європі.
Співпраця між Україною і Німеччиною у військовій сфері має і символічний вимір. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році саме Бундесвер став одним із ключових партнерів у навчанні українських військових. На німецьких полігонах українські підрозділи опановували танки Leopard, бойові машини Marder, артилерійські системи та комплекси протиповітряної оборони.
Артилеристи 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Збройних Сил України ведуть вогонь з гаубиці M777 у бік російських військ під час нападу Росії на Україну у Дніпропетровській області, Україна, 24 грудня 2025 року — Stringer
Тепер цей процес стає двостороннім. Україна передає партнерам досвід реальної війни, а союзники продовжують підтримувати Київ технікою та ресурсами.
Подібна модель співпраці поступово поширюється і на інші країни. Президент України Володимир Зеленський уже заявив, що Київ готовий допомагати Сполученим Штатам у боротьбі з іранськими безпілотниками на Близькому Сході. Українська армія накопичила значний досвід протидії таким системам.
Експерти наголошують, що це формує нову архітектуру військового партнерства. Якщо раніше Україна була переважно отримувачем допомоги, то тепер вона дедалі більше виступає як джерело практичних знань про сучасну війну.
Для Німеччини ця співпраця також є частиною масштабної трансформації оборонної політики. Після російського вторгнення Берлін оголосив про створення спеціального фонду для модернізації армії та різке збільшення військових витрат. Бундесвер намагається подолати роки недофінансування і повернути собі роль ключової сили у європейській обороні.
Проте фінансові ресурси не можуть швидко компенсувати брак бойового досвіду. Саме тому співпраця з українськими військовими стає стратегічно важливою. Вона дозволяє Німеччині адаптувати свою армію до реалій сучасної війни значно швидше.
Військовослужбовці 148-ї артилерійської бригади «Житомир» ЗСУ стріляють з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» у бік російських військ під час нападу Росії на Україну поблизу прифронтового міста Костянтинівка в Донецькій області, Україна, 23 жовтня 2025 року — Анатолій Степанов
Таким чином, поява українських інструкторів у німецьких військових школах є не просто навчальним проектом. Це символ глибшої трансформації європейської безпеки. Україна поступово перетворюється на одного з головних носіїв військового досвіду на континенті, а її партнерство з НАТО стає дедалі більш рівноправним.
І саме цей досвід — отриманий у наймасштабнішій війні в Європі за останні десятиліття — може визначити, як виглядатиме оборона континенту у найближчі роки.
