Заява президента США Дональда Трампа, що Україна має прийняти запропонований мирний план упродовж тижня, спричинила найсерйознішу дипломатичну напругу з початку війни. У документі, який Київ розглядає як ультиматум, йдеться про територіальні поступки, обмеження української армії та формальну відмову від вступу до НАТО. Зеленський відповів емоційним зверненням, наголошуючи, що не дозволить принизити Україну.
Трамп підтвердив, що вважає четвер це «доречним дедлайном» для погодження плану. Він заявив, що час спливає, і з огляду на прихід зими Києву потрібно «завершувати війну». Президент США додав, що Зеленський «має погодитися», інакше Україна може продовжувати боротьбу самостійно. Ці слова викликали шок серед експертів, оскільки вони ставлять під сумнів подальшу підтримку Києва.
Зеленський у зверненні зазначив, що країна стоїть перед дилемою: втратити гідність або ризикнути втратити стратегічного партнера. Президент підкреслив, що Україна боротиметься за два ключові принципи — свободу та гідність — навіть якщо план містить умови, які Київ раніше називав капітуляційними. Заклик до єдності прозвучав на тлі наростаючого внутрішнього неспокою.
План США містить 28 пунктів, включно з вимогою вивести українські війська з частини Донеччини, не допускати членства України в НАТО та скоротити армію до 600 тисяч військових. У документі також передбачено поступове зняття санкцій із Росії, повернення її до G8 та використання заморожених російських активів у спільних інвестиційних проєктах із США. Ці положення викликають серйозні запитання серед українських союзників.
Віцепрезидент США Джей Ді Ванс заявив, що віра у те, що більше зброї або санкцій може принести перемогу Україні, є «фантазією». Заява викликала критичну реакцію, оскільки суперечить попередній риториці Вашингтона про необхідність системного посилення Києва. Ванс наголосив, що мир має бути прийнятним для обох сторін, попри очевидний дисбаланс умов.
Путін тим часом заявив, що план США може стати «основою» для майбутньої угоди. Він дав зрозуміти, що Київ і європейські лідери «не усвідомлюють реальності російського просування», фактично посилюючи психологічний тиск. Ця позиція Кремля демонструє, що Москва розглядає документ як вигідний стартовий майданчик для подальших переговорів.
Кирило Дмитрієв, російський інвестиційний посланник і давній соратник Путіна, охарактеризував план як механізм, що «врятує Україну від втрати ще більшої кількості земель». Однак його твердження різко контрастує з оцінками західних аналітиків. Тим Еш із Chatham House заявив, що у разі прийняття умов Україну очікує масштабна політична, соціальна та економічна криза.
У той час як США тиснуть на Київ прискорити рішення, Європа демонструє іншу позицію. Кая Каллас наголосила, що Росія не має жодного права вимагати територіальних поступок. Вона попередила, що Європа стоїть перед «дуже небезпечним моментом». На тлі цього три провідні держави — Велика Британія, Німеччина та Франція — почали працювати з Україною над альтернативним планом миру.
У Вашингтоні ж ситуація супроводжується внутрішнім хаосом. Частина американських чиновників заявляє, що не була поінформована про зміст плану, а окремі високопосадовці нібито навіть виступали проти його ключових положень. Такі суперечності свідчать про відсутність єдиного підходу до України в адміністрації Трампа та створюють додаткову невизначеність у міжнародній політиці США.
Суперечки поглибилися після заяви, що Рустем Умєров нібито погодив більшість пунктів плану. Сам Умєров категорично відкинув цю інформацію та пояснив свою роль як суто технічну. Це демонструє, що Київ намагається дистанціюватися від документа, який може спровокувати внутрішній політичний шок.
Територіальний блок плану надзвичайно чутливий. Він позбавляє Україну права повертати території у Донецькій та Луганській областях, а також фіксує статус Криму на користь Росії. У той же час Москва має зберегти лише частину захоплених земель у Херсонській і Запорізькій областях, що викликає глибоку асиметрію. Для України це означає серйозний удар по суверенітету.
Не менш проблемним є безпековий компонент. Україна отримує обіцянку «міцних гарантій безпеки», але документ не містить конкретних механізмів їх забезпечення. Обмеження на членство в НАТО та скорочення армії суттєво знижують обороноздатність України, залишаючи її в умовах, де гарантії ефективно не мають зобов’язальної сили.
Політичні наслідки можуть бути масштабними. Після майже чотирьох років війни суспільство очікує перемоги та справедливих рішень. Умови, які сприймаються як капітуляційні, ризикують викликати глибоку кризу довіри та можливі соціальні потрясіння. Для Зеленського це може стати найсерйознішим викликом національного лідерства.
На міжнародному рівні план США домінує в порядку денному зустрічей G20 у Йоганнесбурзі. Європейські лідери прибули на саміт із метою підтримати Україну та сформувати власну позицію щодо американського документа. Трамп, на відміну від них, утримався від участі, що лише посилило стратегічну невизначеність.
Незважаючи на загострення ситуації, Зеленський продовжує наголошувати на важливості партнерства із США. Він заявив, що Україна цінує зусилля Вашингтона, але справжній мир має бути гідним та не може підривати державну незалежність. У цій позиції відчувається прагнення знайти баланс між тиском союзників і потребою відстояти національні інтереси.
