Україна відкриває нову сторінку у воєнній дипломатії — цифрові дані фронту стають одним із головних інструментів для залучення допомоги Заходу. Величезні масиви інформації, зібрані від початку повномасштабного вторгнення Росії, є унікальними й безцінними для будь-якої країни, що розвиває оборонні технології.
Михайло Федоров, віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації України, підкреслив: Київ розглядає накопичені дані як одну з «карт», яка дозволяє вибудовувати відносини win-win із союзниками. Йдеться не лише про суху статистику, а про мільйони годин відео з дронів, детальні журнали боїв, розвіддані й дані про російські атаки.
Зібрані масиви є надзвичайно цінними для навчання моделей штучного інтелекту. Якщо цивільні сфери можуть придбати комерційні набори даних, то інформація з війни між двома сучасними арміями — унікальна. Саме тому попит на українські дані величезний, адже вони здатні підвищити ефективність оборонних систем на десятиліття вперед.
Україна як полігон для оборонних інновацій
Київ активно позиціонує себе як випробувальний майданчик для міжнародних оборонних компаній. Уже подано близько 1000 заявок, з яких 50 нових видів зброї перебувають у стадії тестування на українському полі бою. Це створює додаткові аргументи на користь того, щоб Захід розглядав Україну як технологічного союзника, а не лише реципієнта допомоги.
Сьогодні близько 80–90% ударів по російських цілях здійснюється безпілотниками. Це різке зростання порівняно з 2024 роком, коли показники були на рівні 70–75%. Україна використовує ШІ для пілотування дронів, пошуку цілей на супутникових і аерофотознімках, а також для планування автономних роїв безпілотників.
Україна активно застосовує технології американської компанії Palantir для аналізу російських ударів, виявлення дезінформаційних кампаній і навіть для цивільних завдань — розміщення бомбосховищ чи пріоритезації розмінування. Це демонструє інтеграцію цифрових інструментів у всі сфери оборони та безпеки.
Військовослужбовець 44-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України стріляє з самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по російських військах поблизу лінії фронту в Запорізькій області, Україна, 20 серпня 2025 року — Максим Кішка
Гейміфікація війни
Міністерство цифровізації запровадило систему «балів», які військові отримують за знищення техніки чи живої сили противника. Накопичені бали обмінюють на дрони чи обладнання. За рік через цю систему на фронт було передано близько 500 тисяч безпілотників. Це стимулює підрозділи діяти ефективніше та ділитися даними.
Новий вимір війни
Українські військові описують реальність «kill zone» — зону ураження дронами, яка простягається на 10–15 км від фронту й може зрости до 20 км. У такій зоні пересування стає майже неможливим. Саме тут на допомогу приходять наземні безпілотні платформи (UGV), які доставляють боєприпаси й спорядження, знижуючи ризики для живої сили.
Виклики та перспективи
- Політичний фактор. Дані стають «валютою», яку Київ може обмінювати на підтримку Вашингтона і союзників.
- Технологічний розвиток. Україна перетворюється на головний полігон світових інновацій у військовій сфері.
- Етичні дилеми. Використання даних і ШІ у війні викликає питання щодо майбутнього автономної зброї.
Україна володіє безцінним цифровим ресурсом, який може стати ключем до довгострокової підтримки Заходу. Цифрові «карти війни» — це не лише спосіб перемогти ворога, а й шанс закріпитися як глобальний центр військових інновацій. У XXI столітті саме дані, а не лише зброя, визначатимуть силу союзів і результат війни.
