Україна переозброюється дронами-перехоплювачами: дешевий щит проти російської повітряної загрози
У липні президент Володимир Зеленський зробив амбітну заяву: Україна потребує $6 мільярдів для запуску масового виробництва дронів-перехоплювачів — до 1 000 штук щодня. На перший погляд, це може здатися технократичним гаслом. Але за ним — реальна тактика виживання, що формується в умовах війни на виснаження, де традиційні системи ППО більше не здатні впоратися з щоденними російськими атаками.
На третій рік повномасштабної війни дрони перетворилися із допоміжного інструмента на основний тип зброї для обох армій. Але якщо у 2022-му вони використовувалися для розвідки і точкових ударів, то нині на передньому плані — аеробій дронів проти дронів.
Саме тут і з’являється поняття дронів-перехоплювачів — відносно дешевих, швидких і ефективних засобів боротьби з розвідувальними та ударними апаратами ворога.
Україна стикається з вичерпанням запасів ракет, і союзники не завжди встигають поповнювати ці втрати. Знищення одного російського дрона ракетами типу NASAMS або С-300 може коштувати в 5–10 разів дорожче, ніж удар дрона-перехоплювача, каже командир 1129-го зенітного полку полковник Сергій Нонка.
“Ми суттєво зменшили глибину проникнення російських дронів у наш тил,” — зазначає офіцер.
За деякими оцінками, швидкість перехоплювачів перевищує 300 км/год, хоча точні характеристики залишаються закритими.
Як працюють дрони-перехоплювачі
Як і бойові дрони FPV, перехоплювачі керуються оператором через відеопотік з камери. Їх головне завдання — знаходити, переслідувати і знищувати ворожі БПЛА у повітрі.
Раніше російські дрони літали на висоті 800–1 000 метрів, але нині піднімаються до 3 000–5 000, що змушує операторів використовувати складнішу техніку. Проте наближення дрона-перехоплювача не потребує ідеального попадання — його завдання: протаранити ціль або підірватися поруч.
Більшість дронів передають не урядові структури, а волонтерські організації, які масово збирають гроші на обладнання через пожертви громадян. Найбільша з них — фонд “Повернись живим” — постачає дрони для 90 військових підрозділів. Лише за останні два місяці вони звітують про знищення понад 1 500 ворожих апаратів.
Загалом, за рік роботи проєкту — понад 3 000 підтверджених збитих цілей, загальна вартість яких оцінюється у $195 мільйонів. Водночас вартість усіх переданих дронів і техніки — удесятеро менша.
За словами експерта з Центру нової американської безпеки Сема Бендетта, російські війська відчувають втрати від великих українських перехоплювачів, але також починають розробляти власні аналоги.
“Ми бачимо дедалі більше відео з перехопленнями з обох боків. Це стане новою нормою,” — вважає Бендетт.
Це означає: перехоплювачі стають новим стандартом повітряної війни, що швидко розвивається не лише в Україні, а й на глобальному рівні.
Недоліки перехоплювачів
Втім, ця технологія — не панацея. Перехоплювачі не здатні ефективно знищувати:
- високошвидкісні ракети;
- реактивні дрони нового покоління;
- удари з великої відстані, які не можна перехопити на малій ділянці.
Щоб реалізувати цю стратегію, Україні потрібно налагодити промислове виробництво перехоплювачів. Зараз це відбувається переважно вручну, дрібними партіями. Зеленський підкреслив: $6 млрд — критично важливі для створення серійної лінії, яка здатна масово випускати сучасні моделі, що конкурують навіть із західними зразками.
Оскільки багато українських дронів уже використовуються як реальні бойові кейси, це відкриває потенціал для майбутнього експорту. Україна може стати глобальним виробником дронів-перехоплювачів, особливо для країн, які не можуть дозволити собі дорогі західні системи ППО.
Дрони-перехоплювачі стали революційним рішенням у повітряній війні. Вони дешеві, мобільні та ефективні, а також дають Україні шанс зберегти ресурси, підтримати мораль бійців і адаптуватися до нових загроз. Якщо амбіційний план Зеленського втілиться, українське небо стане менш вразливим — і значно дешевше захищеним.
