Початок війни: 2014 рік
Росія вперше відкрито вторглася в Україну у 2014 році, захопивши Крим і частину Донбасу. Анексія Криму після псевдореферендуму не була визнана світовою спільнотою. Тим часом у Донецькій та Луганській областях проросійські сили створили так звані «народні республіки».
Лінія фронту до 2022 року
Протягом восьми років лінія фронту на сході залишалася відносно статичною. Близько третини Донбасу перебувало під контролем російських сил та їхніх проксі. Війна мала характер позиційного протистояння з регулярними обстрілами й обмеженими наступами.
Повномасштабне вторгнення: лютий 2022 року
24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабний наступ. Війська вторглися з кількох напрямків, включно з півночі, намагаючись захопити Київ. У перший місяць Росія досягла максимальних територіальних здобутків — сухопутного коридору між Донбасом і Кримом.
Українські контрнаступи 2022 року
Після провалу наступу на Київ російські війська відступили з півночі. Україна провела два масштабні контрнаступи: у Харківській області та на півдні. До листопада 2022 року ЗСУ повернули під контроль місто Херсон і значну частину території, захопленої РФ.
Ситуація у 2023–2024 роках
Фронт стабілізувався приблизно на довжині 750 миль. Росія зосередила зусилля на Донбасі, але прориву досягти не змогла. Україна зміцнювала оборону, особливо в районах Слов’янська та Краматорська — стратегічних центрів, що залишилися під її контролем.
Наступ РФ у 2025 році
У липні 2025 року Росія здобула найбільші територіальні виграші з літа 2022-го — понад 200 квадратних миль. Проте наступ відбувався дрібними групами піхоти, часто з використанням мотоциклів, без масштабних проривів.
Донбас — головна мета Кремля
Москва прагне повного захоплення Донбасу, зокрема Донецької та Луганської областей. Наразі Росія контролює майже всю Луганщину, але понад 2 500 квадратних миль Донеччини залишаються за Україною. Саме там розташовані укріплені міста Слов’янськ і Краматорськ.
Президент Володимир Зеленський категорично відкинув вимогу Путіна віддати весь Донбас, посилаючись на Конституцію, яка проголошує територіальну цілісність України. Київ продовжує ставити за мету повернення кордонів станом на 2014 рік.
Переміщення фронту показує не лише військові зміни, а й баланс політичних сил. Росія прагне закріпити здобуте, тоді як Україна розраховує на міжнародну підтримку і постачання зброї, аби відстояти незалежність та зберегти контроль над Донбасом.
Лінія фронту за більш ніж десять років війни неодноразово змінювалася. Попри локальні здобутки Росії, Україна зберігає контроль над ключовими регіонами Донбасу. Подальші переговори про кордони будуть надзвичайно складними, адже для Києва відмова від територій неприйнятна, а для Кремля — це головна мета.
