Україна зробила черговий вагомий крок у напрямку повноправного членства в Європейському Союзі, узгодивши з Єврокомісією комплексний план реформ на найближчий рік. Документ, погоджений віцепрем’єром з євроінтеграції Тарасом Качкою та єврокомісаркою Мартою Кос, визначає десять пріоритетних напрямів, які мають засвідчити готовність України до поглиблення переговорів про вступ. Це рішення супроводжує технічний запуск так званого фронтлоудингу – нової моделі підготовчої роботи з ЄС, яка дозволяє рухатися вперед навіть за умов збереження політичних перепон.
Новий формат став важливим сигналом: європейські партнери визнають важливість швидкої інтеграції України, розглядаючи її вступ як геостратегічну інвестицію у стабільність, безпеку та стійкість континенту. Водночас Київ підтверджує своє розуміння того, що шлях до Європи лежить через системні зміни у сфері правосуддя, антикорупційної політики та інституційної побудови держави. Реформи мають не лише відповідати стандартам ЄС, а й бути стійкими, дієвими та незворотними.
Перший великий блок документу присвячений оновленню Кримінального процесуального кодексу та низки суміжних законів. Прагнення тут очевидне: створити механізми, що забезпечують якісне та швидке правосуддя, позбавлене прогалин і можливостей для зловживань. Йдеться, зокрема, про скасування норм, які дозволяли автоматично закривати провадження, що часто відкривало шлях до уникнення відповідальності. Окрема увага приділяється корупційним злочинам: у цій сфері передбачене подовження строків давності та посилення підстав для їх переривання, щоб зробити боротьбу з серйозними правопорушеннями дієвішою.
Не менш важливими є зміни, спрямовані на зміцнення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підкреслює, що міжнародні партнери пильно стежать за захистом їхньої юрисдикції та недопущенням втручання. Розширення повноважень цих інституцій на всіх посадовців із високими корупційними ризиками має стати ключовим елементом побудови довіри між Україною та ЄС. Саме ефективність антикорупційних органів сьогодні розглядається як один із головних індикаторів реальної готовності держави до вступу.
Другий аспект пов'язаний із забезпеченням НАБУ доступу до неупереджених і своєчасних судових експертиз. Це питання давно стояло у переліку найскладніших. Від якості експертиз часто залежить хід і результат розслідувань, а отже, справедливість судових рішень. ЄС наголошує, що такий доступ має бути гарантований законом, а система експертних установ – реформована таким чином, щоб звести до мінімуму вплив будь-яких сторонніх факторів.
Окремою темою став комплексний перегляд процедури відбору та звільнення генерального прокурора. Європейські партнери неодноразово наголошували на важливості чітких, прозорих, передбачуваних механізмів у цій сфері. Генеральний прокурор відіграє ключову роль у формуванні політики кримінального переслідування, тому його незалежність та професійність мають критичне значення для всієї системи правосуддя.
Важливою складовою плану є поновлення конкурсів на всі керівні прокурорські посади. Йдеться про Офіс генерального прокурора, регіональні та районні прокуратури. Сучасна правоохоронна система потребує не лише оновлення кадрів, а й створення рівних правил гри для всіх претендентів на посади. Прозорі конкурси та професійні комісії, за задумом ЄС і України, мають стати основою формування компетентного корпусу прокурорів, здатних відповідати викликам сьогодення.
Важливою реформою є трансформація Державного бюро розслідувань. ДБР у документі розглядається як інституція, яка потребує посилення своєї незалежності та осучаснення процедур. Йдеться про оптимізацію роботи, підвищення ефективності розслідувань, а також усунення будь-яких політичних впливів. ЄС очікує, що оновлене ДБР стане дієвим інструментом забезпечення верховенства права.
Особливої ваги набуває питання заповнення вакансій у Конституційному суді та Вищій раді правосуддя, причому виключно серед кандидатів, які пройшли міжнародну перевірку. Євросоюз наполягає, що саме міжнародний елемент у доборі суддів дозволяє гарантувати довіру до результатів роботи цих ключових органів. Конституційний суд закладає підвалини правової системи держави, а ВРП відповідає за доброчесність суддівського корпусу, тож якість їхнього складу визначає якість реформ у цілому.
Ще однією важливою ініціативою стало розширення участі міжнародних експертів у конкурсній комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це направлено на забезпечення професійного й неупередженого добору суддів, зміцнення довіри до судової системи та створення основи для її довгострокової стабільності. Україна неодноразово засвідчувала, що бачить майбутнє саме в синергії внутрішніх та зовнішніх механізмів контролю за доброчесністю.
Прийняття закону про декларації доброчесності суддів також посідає важливе місце серед пріоритетів. Для Верховного Суду передбачена тимчасова участь незалежних міжнародних експертів, які мають допомогти оцінити реальний стан справ і посилити прозорість системи. Такий підхід має забезпечити довіру до судових рішень та підтвердити, що ключові інституції працюють виключно в інтересах суспільства.
Не менш значущим елементом плану є ухвалення Антикорупційної стратегії та відповідної державної програми до другого кварталу 2026 року. Це має стати системним орієнтиром для органів влади, визначаючи конкретні кроки, пріоритети та інструменти боротьби з корупцією. Україна та ЄС погоджують, що саме довгострокове бачення дозволить подолати корупцію як явище, а не лише реагувати на окремі випадки.
Завершальний пункт плану стосується зміцнення систем внутрішнього контролю та запобігання корупції на високому рівні. Це означає створення механізмів, які зменшують ризики зловживань на всіх щаблях державної влади. Європейські партнери підкреслюють: ефективність боротьби з корупцією залежить не лише від роботи правоохоронних інституцій, а й від культури відповідальності всередині самої державної системи.
За словами Марти Кос, кожен із пунктів плану є важливим і невід’ємним елементом вступного процесу. Вона наголосила, що документ не є новим, але він структурує найпріоритетніші завдання. Це дозволяє Україні зосередити зусилля на тих реформах, які матимуть найбільший вплив на інтеграцію в ЄС.
Україна ж, зі свого боку, підтвердила готовність рухатися за оновленою процедурою переговорів, що була запущена Євросоюзом у Львові. Технічний формат фронтлоудингу дозволяє просуватися вперед, попри політичні бар’єри, і засвідчує, що ЄС бачить у вступі України не лише політичний жест, а стратегічне рішення.
Узгоджений план реформ відкриває новий етап взаємодії України та Європейського Союзу. Він не обмежується вимогами та дедлайнами, а формує фундамент для майбутнього членства, яке базується на довірі, партнерстві та спільному баченні майбутнього Європи.
