Україна знову опинилася у центрі глобальної дискусії щодо виборів в Україні, коли Володимир Зеленський публічно заявив про готовність провести голосування у разі забезпечення безпекових гарантій з боку США та Європи. В умовах повномасштабної війни з Росією, перспектива виборів стає не лише внутрішнім питанням, а й міжнародним тестом на реальність підтримки Києва.
За словами президента, проведення голосування є можливим у проміжок від 60 до 90 днів за умови отримання підтримки партнерів, які, на думку Банкової, здатні компенсувати ризики, що зростають через постійні обстріли та спроби Москви впливати на політичний порядок денний. Формула передбачає зброю, санкції, повітряну оборону і технологічні рішення. (2)
Фактично Володимир Зеленський ставить умову, яка має дипломатичне забарвлення і водночас демонструє відповідь на сигнали з боку колишнього президента США Дональда Трампа, який прямо вимагав проведення виборів, звинувачуючи українську владу у використанні війни як аргументу проти демократії. Така критика стала черговою ланкою конфліктної риторики між Києвом та Трампом.
Історично вибори в Україні під час воєнного стану заборонені, оскільки Конституція та законодавство не дозволяють формувати новий парламент або обирати президента, коли країна веде оборонні дії. Втім, Кремль намагається використати цю норму проти Києва, називаючи чинного президента "нелегітимним", що створює ще один фронт інформаційної боротьби.
Саме напруження навколо легітимності українського керівництва активно підтримується Росією, а Путін, коментуючи події, наголошує на необхідності голосування, що є очевидною маніпуляцією. Реальність полягає у спробі Кремля втрутитися у внутрішні справи, використовуючи тему виборів як інструмент тиску та делегітимізації влади під час війни.
Позиція США та ЄС виявляється амбівалентною. З одного боку, міжнародна підтримка Україні у питанні територіальної оборони та санкцій проти Росії залишається стабільною, з іншого — Вашингтон, особливо в особі Трампа, демонструє готовність переглянути акценти. Саме тому вимога Києва щодо безпекових гарантій набуває стратегічного змісту для протидії російським ризикам.
Інтерес Трампа до теми виборів пов’язаний із його мирним планом, який пропонує Україні припинення бойових дій фактично на умовах Москви. Київ відмовляється від такого сценарію, наголошуючи на небезпеці примусових компромісів. Для України мир, що базується на поступках агресору, означає поступову втрату суверенітету й тривалий тиск.
У той самий час, в урядових структурах Києва виникли корупційні розслідування, що також стають елементом інформаційної гри з боку опонентів влади. Скандали створюють враження політичної нестабільності в умовах війни, стають приводом для критики з боку зовнішніх акторів і посилюють дискусії щодо реальної здатності системи проводити чесні й прозорі вибори в Україні.
Заяви Зеленського містять натяк на перегляд законодавства, можливі зміни правил голосування і навіть пошук способів участі військових та переміщених осіб у голосуванні під час воєнного стану. Це питання виходить за межі правової площини та перетворюється на питання міжнародної дипломатії, адже саме союзники повинні гарантувати технічний і фізичний захист виборчих процесів.
Європейські столиці поки демонструють єдність, однак різні позиції лідерів Франції, Німеччини та Великої Британії щодо подальшого тиску на Росію мають значення. Саме міжнародна підтримка дозволяє Україні продовжувати оборонні дії, водночас створюючи тимчасове "вікно можливостей" для політичних рішень. Позиція ЄС визначатиме майбутні сценарії.
На тлі триваючих бойових дій українська влада працює над трьома ключовими документами: оновленим мирним планом, угодою щодо безпекових гарантій, а також проєктом реконструкції країни. Частина пунктів американських пропозицій, за повідомленнями, дивним чином збігається з вимогами Росії, що вже стало підставою для підозр щодо прихованого впливу Москви.
Пропозиції щодо припинення вогню, яких наполягає сторона Трампа, виглядають небезпечними, оскільки можуть зупинити санкційний тиск і дозволити Росії перегрупуватися. Київ підкреслює, що санкції повинні не лише зберігатися, але й посилюватися. Навіть коротке перемир’я здатне змінити баланс сил на користь Москви.
Водночас вимоги Зеленського щодо безпекових гарантій виглядають як спроба отримати від Вашингтона політичну гарантію, що США не підтримають рішення про вибори, якщо не буде захищено право українців голосувати без загрози обстрілів. Це також сигнал Кремлю, що Україна не планує діяти під диктовку експериментальних формул "миру".
Політичний контекст навколо виборів створює ще один вимір російської агресії. Для Путіна будь-яка внутрішня нестабільність Києва є вигідним інструментом впливу. Тому українське рішення буде значною мірою залежати не від внутрішньої дискусії, а від здатності США, ЄС і союзників гарантувати не лише оборону, а й справедливість виборчого процесу.
Прогнозувати дату виборів наразі неможливо, але ключовим фактором залишається міжнародна підтримка. Якщо гарантії буде надано, Україна отримає шанс довести, що демократія здатна функціонувати навіть у період війни. У протилежному разі тема виборів стане ще одним інструментом тиску агресора та приводом для пропаганди.
