Україна каже «ні»: ресурси не можуть бути ціною безпеки
Президент України Володимир Зеленський відхилив пропозицію адміністрації Дональда Трампа, яка вимагала передати Сполученим Штатам 50% українських природних ресурсів, зокрема графіт, літій і уран, в обмін на підтримку. Головною причиною відмови стала відсутність у договорі гарантій безпеки для України у війні з Росією.
Згідно з двома європейськими посадовцями, угода передбачала, що США отримають половину прибутку від видобутку українських корисних копалин та переважне право на закупівлю мінералів. Однак ця пропозиція викликала різку реакцію не лише в Києві, а й у європейських столицях, де її назвали поверненням до епохи колоніалізму.
Бійці 38-ї окремої бригади України готуються обстріляти позиції росіян біля Покровська, Україна, у листопаді. Тайлер Хікс
Пропозиція, що шокувала Київ і Захід
Угода була представлена міністром фінансів США Скоттом Бессентом під час його візиту до Києва — першого візиту високопосадовця адміністрації Трампа в Україну. За словами Бессента, США вимагають ці ресурси як «повернення за надану допомогу», не уточнюючи, чи йдеться про минулу чи майбутню підтримку.
Проте Зеленський чітко заявив, що без гарантій безпеки угода для України є неприйнятною:
«Я не бачу у цьому документі зв’язку з нашою безпекою. На мою думку, ця пропозиція не захищає наші інтереси», — сказав Зеленський під час виступу на Мюнхенській конференції.
Що хотіли США: від мінералів до нафти й газу
Згідно з даними Київської школи економіки, Україна володіє 109 значущими родовищами корисних копалин, серед яких:
- Літій, критично важливий для виробництва акумуляторів.
- Уран, стратегічно цінний для ядерної енергетики.
- Титан, необхідний для авіаційної та космічної промисловості.
Крім того, за інформацією енергетичних експертів, адміністрація Трампа вимагала права на половину прибутку від видобутку української нафти та газу. Лише за першу половину минулого року державна компанія «Нафтогаз» отримала понад 500 мільйонів доларів прибутку.
Зразки рідкісноземельних мінералів (ліворуч): оксид церію, бастназит, оксид неодиму та карбонат лантану демонструються під час екскурсії рідкісноземельними підприємствами Molycorp Mountain Pass у Маунтін-Пасс, Каліфорнія, 29 червня 2015 року. Девід Беккер
Чому Україна відмовилася: відсутність гарантій безпеки та ризик втрати суверенітету
Для України ключовою умовою будь-якої угоди зі США є гарантії безпеки. Після відмови від ядерної зброї в рамках Будапештського меморандуму 1994 року Україна вже стикнулася з невиконанням західними країнами своїх зобов’язань.
Костянтин Єлісєєв, колишній заступник голови Адміністрації Президента України, наголосив:
«Україна вже платила ціну за обіцянки, які не виконали. Без чітких гарантій безпеки віддавати ресурси — це ризик втратити не лише економіку, а й суверенітет».
Колоніалізм у новому форматі? Європа б’є на сполох
Пропозиція США викликала обурення серед європейських дипломатів, які порівняли її з колоніальною практикою. Один із високопосадовців ЄС заявив:
«Це виглядає як економічний колоніалізм XXI століття. Україна має отримати підтримку, а не бути використаною як ресурсний придаток».
Європа також побоюється, що така угода може дати Росії пропагандистський козир, зобразивши війну як боротьбу за ресурси, а не за суверенітет і демократію.
Ризики для економіки України: чи варта угода своєї ціни?
Попри величезний потенціал українських надр, реалізація угоди могла б мати руйнівні наслідки для економіки України. Згідно з аналізом Київської школи економіки:
- 50% прибутку від видобутку — це мільярди доларів щорічно, які могли б іти на оборону та відбудову.
- Втрати контролю над стратегічними ресурсами, зокрема ураном, послаблять енергетичну незалежність.
- Пріоритетне право США на експорт мінералів позбавить Україну можливості диверсифікувати ринки збуту.
Прецеденти: як Трамп вже змішував бізнес і політику з Україною
Це не перший випадок, коли Дональд Трамп намагається поєднати підтримку України з бізнес-інтересами США. У 2017 році його адміністрація уклала угоду, за якою Україна почала імпортувати вугілля з Пенсильванії замість окупованого Донбасу. Угода допомогла Трампу посилити підтримку у штаті Пенсильванія, але водночас стала передумовою для постачання Україні протитанкових ракет Javelin.
Костянтин Єлісєєв пояснює:
«Трамп завжди діяв через призму інтересів і бізнесу, а не цінностей. Але тепер він вимагає забагато — це не торгівля, це шантаж».
Президент України Володимир Зеленський у п’ятницю зустрівся з віце-президентом Джей Ді Венсом на Мюнхенській конференції з безпеки. Тобіас Шварц
Що означає ця ситуація для відносин США та України?
Переговори ще тривають, але відмова Зеленського стала сигналом для Вашингтона: Україна готова співпрацювати, але не ціною втрати суверенітету.
Водночас ситуація показує поглиблення розриву між Києвом і Вашингтоном. Якщо раніше США були беззаперечним союзником, то тепер політика адміністрації Трампа стає дедалі більш транзакційною: підтримка — лише за економічний зиск.
Що далі: потенційні сценарії розвитку подій
- Контрпропозиція України: Зеленський може запропонувати США спільні інвестиції у видобуток корисних копалин із частковим розподілом прибутку, але виключно за умови надання чітких гарантій безпеки.
- Європейське посередництво: Під тиском союзників Вашингтон може пом’якшити вимоги, запропонувавши участь у післявоєнній відбудові замість отримання контролю над ресурсами.
- Провал переговорів: Якщо угода зірветься, це може погіршити відносини України з адміністрацією Трампа та послабити американську підтримку на фронті.
Експертні думки: дилема між підтримкою та суверенітетом
- Річард Н. Хаасс, колишній президент Ради з міжнародних відносин:
«Це небезпечний прецедент. Якщо США вимагатимуть ресурсів за підтримку, інші союзники почнуть діяти так само».
- Наталі Точчі, Інститут міжнародних справ (Рим):
«Україна ризикує перетворитися на поле для ресурсної експлуатації. Відмова Зеленського — це захист не лише економіки, а й гідності країни».
- Костянтин Єлісєєв, колишній дипломат:
«Зеленський правильно зробив, що відмовився. Але це показує, що для Трампа Україна — не союзник, а об’єкт торгу».
Відмова України від угоди стала важливим сигналом для світу: суверенітет не продається. Проте ситуація також демонструє нову реальність: адміністрація Трампа розглядає підтримку України виключно через призму власної вигоди.
Україна готова до співпраці з США, але на засадах партнерства, а не експлуатації. Питання в тому, чи готова адміністрація Трампа будувати відносини з Україною як із союзником, а не як із ресурсним активом.