Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у вівторок звернувся до партнерів по НАТО із заявою, що Київ «не прийме» жодних гарантій безпеки, окрім повноправного членства в Альянсі. Його заява прозвучала напередодні зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі, де обговорюється подальша підтримка України.
Членство в НАТО як ключова гарантія
«Єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором проти подальшої російської агресії проти України та інших держав є повне членство України в НАТО», — наголосив Сибіга у своєму листі до союзників.
Він зазначив, що попередні угоди, зокрема Будапештський меморандум 1994 року, виявилися неспроможними забезпечити безпеку України.
«Не надавши Україні реальних і ефективних гарантій безпеки у 1990-х роках, було допущено стратегічну помилку, яку Москва використала. Цю помилку потрібно виправити», — написав міністр.
Втрата надії на швидке рішення
Попри наполегливі заклики Києва, запрошення України до НАТО під час брюссельського саміту не очікується. Українські офіційні особи дедалі частіше висловлюють песимізм щодо перспектив членства у найближчий час.
Особливо розчаровують заяви президента-електа США Дональда Трампа, який пропонує відтермінувати вступ України в НАТО на 20 років у рамках потенційної мирної угоди з Росією.
«Момент, коли можна було запросити Україну до НАТО, був втрачений чинною адміністрацією», — заявила минулого тижня міністр юстиції України Ольга Стефанішина, коментуючи політику адміністрації президента Джо Байдена.
Геополітичний контекст
Зволікання з рішенням щодо членства України в НАТО підживлює стратегічну невизначеність у регіоні. Україна вже понад десять років працює над реформами, спрямованими на інтеграцію до Альянсу, та активно співпрацює з НАТО у військовій, технічній і політичній сферах.
Однак невизначеність щодо швидкості прийняття рішення залишає простір для російської агресії, тоді як політичні розрахунки союзників намагаються збалансувати підтримку України та уникнення прямої конфронтації з Москвою.
Ультиматум Києва: шанс чи виклик для НАТО?
Заява Сибіги є чітким сигналом про те, що Україна не готова погоджуватися на «сурогатні» гарантії, такі як декларації чи окремі пакети військової допомоги, які не дають надійного захисту.
Для НАТО це може стати тестом на здатність ефективно реагувати на виклики безпеки у Європі, водночас балансуючи інтереси всіх країн-членів.
Висновки
Україна чітко окреслює свої пріоритети: повноправне членство в НАТО залишається ключовою метою. Попри песимізм щодо швидкого вступу, Київ продовжує вимагати рішучих дій від міжнародної спільноти.
Від того, як НАТО відповість на цей ультиматум, залежатиме не лише доля України, але й стабільність усього європейського регіону. Альянс стоїть перед вибором: або закріпити свою роль провідної сили у забезпеченні безпеки, або ризикнути втратити довіру ключового партнера у Східній Європі.
