Про це в коментарі Дейком розповів голова Асоціації «Об’єднання українських експортерів та переробників меду» Вадим Паньковський.
За його словами, головною причиною такої ситуації стала війна Росії проти України, яка призвела до зниження платоспроможності населення та масової міграції.
«Менше українців стало — відповідно, менше споживання. Виробники меду абсолютно перестали орієнтуватися на українського споживача», — зазначає експерт.
Він додає, що внутрішній ринок настільки скоротився, що для його забезпечення вистачило б продукції пасічників однієї області. Решта виробництва спрямовується на експорт.
За словами Паньковського, раніше щотижня до київських магазинів постачали близько 10 тонн меду, тоді як зараз — лише близько двох тонн на місяць. Він підкреслює, що мед не є товаром першої необхідності, тому його споживання різко скоротилося.
Експерт також звертає увагу на проблему статистики: значна частина пасік в Україні не зареєстрована, тому реальні обсяги виробництва можуть суттєво відрізнятися від офіційних даних. Частина продукції продається на ринках або використовується для власних потреб у невеликих господарствах.
«Є пасічники з 10–15 вуликами, які не ведуть професійну діяльність», — пояснює він.
Падіння внутрішнього ринку та експортна орієнтація
Ситуація з медом частково нагадує інший агросектор — виробництво волоського горіха, де внутрішній попит також залишається низьким через відсутність культури споживання.
Попри це, аграрний експорт України залишається значним. За перший квартал року країна експортувала 15,5 млн тонн сільськогосподарської продукції на 6,3 млрд доларів. У порівнянні з минулим роком обсяги зросли на 1,2%, а виручка — на 8,3% (+482 млн доларів).
Чому Україна все більше залежить від експорту
Експерти пояснюють, що ситуація з медом — це не поодинокий випадок, а частина ширшого процесу в агросекторі. Українські виробники все частіше орієнтуються на зовнішні ринки, оскільки саме там формується стабільний попит і вища ціна.
Через це частина продуктів, які раніше активно споживалися всередині країни, поступово стають «експортними товарами». Внутрішній ринок при цьому звужується через демографічні зміни, міграцію та падіння доходів населення.
Наслідки для внутрішнього споживача
Фахівці зазначають, що така переорієнтація має дві сторони.
З одного боку, експорт підтримує аграрну економіку та приносить валютну виручку. З іншого — український споживач отримує менше локальної продукції на полицях магазинів або ж купує її за вищою ціною, ніж могла б бути при розвиненому внутрішньому попиті.
У випадку з медом це особливо помітно: продукт залишається доступним, але не масовим, а його асортимент у роздрібній торгівлі суттєво звузився.
Роль малого виробника
Окремо експерти звертають увагу на роль дрібних пасічників. Саме вони частково забезпечують внутрішній ринок, але їхній внесок складно оцінити через те, що значна частина господарств не зареєстрована офіційно.
Через це ринок виглядає «перекошеним»: великі виробники працюють переважно на експорт, тоді як внутрішнє споживання тримається на малих обсягах і локальних продажах.
Загальний тренд агросектору
Подібна ситуація спостерігається і в інших нішевих продуктах — від горіхів до окремих видів ягід та органічної продукції. Україна дедалі більше закріплює за собою роль постачальника сировини та напівпереробленої продукції для зовнішніх ринків.
Аналітики зазначають, що без розвитку внутрішньої переробки та стимулювання попиту всередині країни цей дисбаланс може зберігатися й надалі.
Висновок
Український мед залишається конкурентним на світовому ринку, але всередині країни поступово втрачає статус масового продукту. Основна причина — не падіння виробництва, а зміна структури попиту та орієнтація бізнесу на експорт.
