У вівторок, 3 червня 2025 року, Україна офіційно підтвердила третю атаку на Кримський міст, що з'єднує материкову частину Росії з тимчасово окупованим Кримом.
За повідомленням Служби безпеки України, протягом кількох місяців українські спеціалісти закладали вибухівку на підводних опорах мосту. Перша з детонацій сталася о 4:44 ранку, і, як підкреслюється, без жодних жертв серед цивільного населення.
Удар був настільки потужним, що опори на рівні морського дна зазнали серйозних ушкоджень — потужність вибуху відповідала 1100 кілограмам тротилу.
Відео з камери спостереження, опубліковане СБУ і верифіковане газетою Дейком, зафіксувало момент вибуху під мостом через Керченську протоку. Згідно з фото, оприлюдненими службою, пошкоджено було зокрема й поручні конструкції.
Рух мостом було призупинено на три години, потім поновлено, однак уже за годину після публікації СБУ міст знову закрили — цього разу ще на дві години. До вечора переправа була відкрита, однак причини закриття не розголошуються.
Рух транспорту на мосту було призупинено приблизно на три години у вівторок вранці. Служба безпеки України
Голова СБУ Василь Малюк зазначив, що Росія й надалі активно використовує Кримський міст як логістичну артерію для постачання військ на південь України. Саме це, за його словами, і робить міст законною військовою ціллю.
Тим часом російський пропагандистський телеграм-канал «Рыбарь», який веде колишній офіцер ЗС РФ Михайло Звінчук, заявив, що міст атакували українським підводним дроном, який нібито лише влучив у захисну конструкцію навколо опори, спричинивши падіння уламків на дорогу.
Цей напад стався лише через два дні після гучної української операції вглиб території Росії, під час якої були атаковані об'єкти стратегічної авіації. Це підтверджує активізацію дій України не лише на фронті, а й у тилу ворога. Сам Кримський міст має не лише інфраструктурне, а й символічне значення для Кремля: відкритий особисто Путіним у 2018 році, він вважається символом «возз’єднання» Криму з Росією.
Перша атака на міст відбулася в жовтні 2022 року — тоді вантажівка, навантажена вибухівкою, вибухнула просто на мосту, спричинивши масштабну пожежу і часткове руйнування дорожнього полотна. Через десять місяців, у липні 2023-го, було здійснено другу атаку — цього разу морськими дронами, які вразили опори конструкції. Після кожного інциденту росіяни оперативно проводили ремонтні роботи і посилювали охорону об'єкта, включаючи встановлення підводних бар’єрів і передових систем ППО.
Кадр із відео, опублікованого кримським інформаційним каналом, на якому показано пошкоджену частину Керченського мосту в понеділок. Crimea24TV, через Agence France-Presse — Getty Images
За даними американських розвідслужб, Росія витратила величезні ресурси на захист моста — зокрема розмістивши сучасні системи протиповітряної оборони та побудувавши спеціальні водні заслони. Попри це, українські сили продовжують демонструвати здатність вражати ключові об’єкти на окупованих територіях, що має як військовий, так і психологічний ефект.
У той же день, коли СБУ оголосила про успішну операцію, Росія завдала ракетного удару по центру Сум — міста на північному сході України поблизу кордону з РФ. Внаслідок атаки загинули щонайменше троє цивільних, ще 25 отримали поранення. Одна з ракет не вибухнула і залишилася в стіні дев’ятиповерхівки. Очевидці повідомляли про численні зруйновані будинки і палаючі автомобілі. Упродовж останніх тижнів активність російських військ на цьому напрямку суттєво зросла: за травень, за даними українського аналітичного центру DeepState, росіяни просунулися більше ніж на 449 квадратних кілометрів, що вдвічі перевищує їхні здобутки за квітень.
Військові експерти попереджають, що якщо РФ вдасться просунутися ще на 12 кілометрів углиб Сумщини, вони отримають можливість завдавати ударів по місту Суми дронами-камікадзе та іншими короткодіючими системами озброєння. Подібні атаки вже забрали життя понад 150 мирних мешканців у Херсоні, що, згідно з оцінками ООН, може розцінюватися як злочин проти людяності.
У своєму зверненні Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту до більш рішучих дій, заявивши, що без глобального тиску, насамперед з боку США та Європи, Путін не піде навіть на припинення вогню. Паралельно з ескалацією конфлікту глава Офісу Президента України прибув до Сполучених Штатів для перемовин із новою адміністрацією Дональда Трампа.
Ситуація на фронті та в тилу залишається напруженою, а Україна, попри всі труднощі, демонструє здатність до стратегічних ударів, які порушують логістику ворога та змінюють хід війни.
