Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Українці більше не хочуть жити у страху: Кабмін закликають терміново криміналізувати сталкінг

Петиція до уряду набирає підписи із вимогою запровадити кримінальну відповідальність за переслідування та кіберсталкінг, адже постраждалі роками залишаються без належного захисту.


Save
Олена	Лисенко
Від
Олена Лисенко
Газета Дейком | 17.07.2026, 11:45 GMT+3; 04:45 GMT-4
Мова публікації: Українська

В Україні розпочався новий етап суспільної дискусії щодо боротьби зі сталкінгом – систематичним переслідуванням людини, яке здатне роками руйнувати життя жертв і нерідко стає передумовою більш тяжких злочинів. На сайті Кабінету Міністрів зареєстрували електронну петицію, автори якої закликають уряд невідкладно підтримати законодавчі зміни та запровадити кримінальну відповідальність за сталкінг і кіберсталкінг.

Ініціатори звернення наголошують, що проблема вже давно вийшла за межі окремих випадків. За їхніми словами, тисячі українців регулярно стикаються з нав'язливим переслідуванням, однак чинне законодавство не забезпечує достатніх механізмів для своєчасного реагування правоохоронних органів. Через це люди роками залишаються сам на сам зі своїми переслідувачами, відчуваючи постійну небезпеку та безсилля.

Щоб петицію офіційно розглянув Кабінет Міністрів України, вона має зібрати щонайменше 25 тисяч підписів протягом трьох місяців із моменту публікації. Автори документа закликають громадян підтримати ініціативу, адже, на їхню думку, йдеться про базове право кожної людини – жити без страху за власну безпеку.

Що саме пропонують змінити

У зверненні до уряду міститься низка конкретних вимог, спрямованих на створення ефективної системи протидії переслідуванню.

Передусім автори закликають підтримати законопроєкти №12088 та №12297, а також доопрацювати їх таким чином, щоб вони повною мірою відповідали сучасним викликам та міжнародним стандартам захисту прав людини.

Крім того, пропонується доручити Міністерству юстиції та Міністерству внутрішніх справ підготувати законодавчі зміни для виконання статті 34 Стамбульської конвенції. Саме ця міжнародна норма передбачає обов'язок держав криміналізувати переслідування як окремий вид правопорушення.

Окремим пунктом ініціатори звернення пропонують зобов'язати Національну поліцію розробити чіткі протоколи реагування на заяви постраждалих. На їхню думку, це дозволить правоохоронцям оперативніше оцінювати ризики та вчасно запобігати можливій ескалації насильства.

Чому сталкінг вважають серйозною загрозою

Фахівці у сфері безпеки та захисту прав людини неодноразово наголошували, що сталкінг – це не просто нав'язлива увага чи небажане спілкування. Йдеться про систематичну поведінку, яка викликає у людини постійне відчуття страху, психологічного тиску та небезпеки.

Переслідування може набувати найрізноманітніших форм. Це регулярні телефонні дзвінки, нескінченні повідомлення, стеження за місцем проживання чи роботи, прихована фото- або відеозйомка, створення фейкових акаунтів у соціальних мережах, поширення персональної інформації без згоди людини, спам-атаки, погрози, а також інші способи психологічного впливу.

Останніми роками дедалі більшого поширення набуває кіберсталкінг. Завдяки цифровим технологіям переслідувач може практично цілодобово контролювати інформаційний простір своєї жертви, використовуючи соціальні мережі, месенджери, електронну пошту та інші онлайн-платформи.

Саме через це психологічні наслідки таких дій можуть бути надзвичайно тяжкими. Люди змінюють місце проживання, номери телефонів, сторінки у соцмережах, обмежують коло спілкування, відмовляються від звичного способу життя та постійно перебувають у стані тривоги.

Чому постраждалим часто відмовляють у захисті

Однією з головних причин появи петиції стала відсутність окремої кримінальної норми, яка б дозволяла правоохоронним органам ефективно реагувати саме на факти переслідування.

Автори звернення зазначають, що люди нерідко звертаються до поліції ще на ранніх етапах, коли погрози лише починаються. Проте через прогалини у законодавстві заявники часто отримують відповідь, що підстав для відкриття кримінального провадження недостатньо.

На думку ініціаторів петиції, така ситуація створює відчуття безкарності для переслідувачів і водночас позбавляє постраждалих можливості отримати своєчасний захист.

Особливе занепокоєння викликає те, що переслідування нерідко передує значно тяжчим злочинам. Саме тому, наголошують автори звернення, реагувати необхідно ще до того, як ситуація переросте у фізичне насильство чи інші тяжкі наслідки.

Стамбульська конвенція зобов'язує Україну діяти

У петиції нагадується, що Україна у 2022 році ратифікувала Стамбульську конвенцію, яка визначає міжнародні стандарти боротьби з насильством щодо жінок і домашнім насильством.

Стаття 34 цього документа прямо передбачає необхідність криміналізації переслідування. Тобто держави, які приєдналися до конвенції, повинні створити законодавчі механізми, що дозволять ефективно притягувати винних до відповідальності та забезпечувати реальний захист постраждалих.

Саме тому автори петиції наголошують, що виконання міжнародних зобов'язань має супроводжуватися не лише деклараціями, а й конкретними змінами до українського законодавства.

Резонансна справа, яка сколихнула суспільство

Одним із головних аргументів на користь законодавчих змін стала гучна історія, що отримала широкий суспільний резонанс після журналістського розслідування.

Йдеться про чоловіка, якого десятки жінок звинуватили у багаторічному переслідуванні. За словами постраждалих, він знайомився з ними на вулицях Києва, біля станцій метро та університетів, намагався отримати особисту інформацію, здійснював приховану відеозйомку, а після відмови від спілкування роками не припиняв переслідування.

Жінки стверджували, що неодноразово зверталися до поліції, однак їхні заяви або не реєстрували належним чином, або вони не отримували необхідної реакції. Лише після широкого суспільного розголосу правоохоронці відкрили кримінальне провадження за суміжною статтею Кримінального кодексу.

Сам чоловік категорично відкидає всі звинувачення. Він заявляє, що став жертвою кампанії з дискредитації та публічного цькування.

Втім, саме ця історія стала одним із найяскравіших прикладів того, як прогалини у законодавстві можуть залишати людей без належного захисту протягом тривалого часу.

Заклик до невідкладних змін

Автори петиції переконані, що питання криміналізації сталкінгу більше не можна відкладати. Вони наголошують, що переслідування не повинно сприйматися як незначний конфлікт чи особиста суперечка, адже його наслідки можуть бути руйнівними для психічного здоров'я, безпеки та життя людини.

На їхню думку, ухвалення відповідних законодавчих змін стане важливим кроком до створення ефективної системи захисту громадян, яка дозволить правоохоронним органам своєчасно реагувати на подібні випадки та запобігати більш тяжким злочинам.

«Просимо уряд діяти невідкладно. Українці заслуговують на право жити без страху», – підсумовують автори звернення, закликаючи суспільство підтримати петицію та сприяти якнайшвидшим змінам у законодавстві.


Олена Лисенко — Головний кореспонден, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише політику, технології та мистецтво. Вона проживає та працює в Україні.

Повторний випуск публікації 25.07.2026 року о 15:20 GMT+3 Київ; 08:20 GMT-4 Вашингтон.

Цей матеріал опубліковано 17.07.2026 року о 11:45 GMT+3 Київ; 04:45 GMT-4 Вашингтон, розділ: Суспільство, Влада, із заголовком: "Українці більше не хочуть жити у страху: Кабмін закликають терміново криміналізувати сталкінг". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: