У неділю, на Великдень, десятки українців зібралися на подвір’ї зруйнованого Дивного Вознесенського храму у селищі Лукашівка на Чернігівщині. Попри урочистість свята й піднесений настрій віруючих, навколо майоріли тіні недовіри: християни сумнівалися, що так зване «пасхальне перемир’я» зможе зупинити стрілянину з боку російських загарбників.
Увечері напередодні Великодня російський президент Володимир Путін оголосив про одностороннє «перемир’я» з початку суботнього вечора до півночі понеділка за московським часом, мотивуючи це «гуманітарними причинами». Ця заява пролунала через день після слів колишнього президента США Дональда Трампа, який зазначив, що перемовини між Києвом і Москвою «наближаються до завершального етапу». Однак українська влада відразу висловила скепсис: про реальну зупинку вогню можна говорити лише тоді, коли обстріли справді припиняться. Президент України Володимир Зеленський у своїй великодній промові нагадав про пропозицію Києва щодо 30‑денного повного й безумовного перемир’я й закликав Росію відповісти взаємністю.
Церква, зруйнована внаслідок боїв між російсько-українськими силами, видна згори під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Церква, зруйнована внаслідок боїв між російськими та українськими силами, під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
«Христос воскрес!» — лунало над залишками розбитого дзвіниці, коли люди з пасками та писанками у руках шикувалися біля тимчасової дерев’яної каплички, побудованої минулого року. За ними — стіни святої споруди, пошкоджені кулями та осколками, нагадували про важкі дні окупації й боїв у 2022 році. Священик Сергій Зезуль, обходячи вірян із флакончиком освяченої води, голосно вигукував: «Во істину воскрес!», ледве перекриваючи гул генератора, що живить мікрофон.
Реставрація Вознесенської церкви, зведеної на початку XX століття та визнаної архітектурною пам’яткою, потребує щонайменше сотень тисяч доларів. Такий бюджет на місці збирати нездійсненно, адже війна триває, а більшість фінансових ресурсів спрямовано на оборону. За даними проєкту «Релігія в полум’ї», що документує злочини РФ проти релігійних спільнот, з лютого 2022-го було пошкоджено або зруйновано понад 530 церков по всій Україні, а щонайменше 25 священнослужителів загинули під час обстрілів.
Люди стоять у черзі, щоб освятити свої пасхальні кошики перед церквою, зруйнованою внаслідок боїв між російсько-українськими військами, під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Священик Сергій Зезуль освячує великодні кошики перед церквою, зруйнованою внаслідок боїв між російсько-українськими військами, під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
«Зруйнована церква — це розбита душа громади, — каже отець Зезуль. — Коли падають святині, розпадається те, що об’єднує людей». І саме через це, за його словами, віряни зважилися на традиційне благословення пасок під відкритим небом: спільна молитва й освячення стали символом незламності віри.
Утім страх перед обстрілами досі живий. Цьогоріч до Лукашівки приїхали не лише місцеві жителі: деякі люди під’їхали автобусами з Чернігова та інших ближніх міст, аби провести Великдень у більш безпечному місці, подалі від можливого ракетного удару. «Я 26 років ходила до церкви в Чернігові, там я взяла шлюб, — говорить 44‑річна Ольга Руденко. — Та нині психологічно важко відчувати спокій у великих містах, де збирається багато людей».
Великодні кошики під час святкування православної Пасхи в селі Красне, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Священик Сергій Зезуль освячує великодні кошики перед церквою, зруйнованою внаслідок боїв між російсько-українськими військами, під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Жінка не вірить у реальне перемир’я: «Вірити в те, що вони припинять стріляти, — значить обманювати себе. Не знаю, скільки ще часу має пройти, аби я справді повірила в можливу тишу».
Поки що обстріли не вщухають. У своїй вечірній заяві в суботу Зеленський констатував: російські удари продовжилися, хоча й із меншою інтенсивністю, особливо на ділянках кордону в районах Курської та Бєлгородської областей РФ, де українські воїни утримують плацдарми. Бійці, з якими спілкувалися журналісти, підтвердили: навіть під час оголошеного «пасхального перемир’я» стрільба не припиняється.
В переговорному процесі також немає прогресу. Московська сторона відкидає пропозицію повного й безумовного тримісячного чи місячного перемир’я, висуваючи умови: зупинка мобілізації в Україні та припинення постачання західної зброї. Київ не може погодитися на такі умови, адже це дало б Росії змогу перегрупуватися й завдати нового удару.
Люди стоять у черзі, щоб освятити пасхальні кошики під час святкування православної Пасхи в селі Красне, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Літня жінка готує свої великодні кошики для освячення під час святкування православного Великодня в селі Красне, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
Священик освячує жінку під час святкування православної Пасхи в селі Красне, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
«На фронті наші солдати продовжують битися, — каже отець Зезуль. — Моя особиста думка — перемир’я не буде. А якщо й буде, то запитань більше, ніж відповідей: де саме воно діятиме, хто відповідатиме за контроль, і що станеться, коли його порушать».
Та є в цьому й щось світле. Для багатьох українців Великдень серед руїн став образом стійкості: незважаючи на руйнування, люди приходять до храму, несуть паски до освячення та співають «Христос воскрес!» із щирою вірою. «Ми відроджуємося, піднімаємося з колін, — говорить священик. — Правда завжди перемагає зло. Люди в це вірять і сподіваються».
У своєму великодньому зверненні Зеленський також згадав про бомбування Сум у Вербну неділю та обстріли Кривого Рогу, Харкова, Дніпра, Одеси й інших міст. «Коли ми не можемо збагнути те, що відбувається, — звернувся президент, — всередині нас пробуджується якась невидима, але могутня сила, яка не дає опустити руки й показує, де шукати світло, аби не загубитися».
Для багатьох українців Великдень у час війни — це не тільки свято воскресіння та відродження, а й символ надії, що одного дня зброя замовкне, церкви відбудують, а серця загояться. І навіть якщо в ці дні стріляють, а слово «перемир’я» звучить як порожня обіцянка, віра людини в добро й мир не дає їй здатися.
Церква, зруйнована внаслідок боїв між російсько-українськими силами, видна згори під час святкування православного Великодня в селі Лукашівка, Україна, у неділю, 20 квітня 2025 року. Євгеній Малолетка
