У неділю, 28 липня, під час святкування Дня Військово-морського флоту Росії в Санкт-Петербурзі українські безпілотники атакували об’єкти в місті та його околицях. Це призвело до скасування традиційного параду кораблів, аеропорт Пулково припинив роботу на п’ять годин, було поранено одну цивільну особу. Водночас президент Володимир Путін здійснив символічну поїздку до головного морського штабу в центрі міста та виступив з відеозверненням до військових.
Удар українських БПЛА по північній столиці Росії став черговим свідченням зміни динаміки війни: українські сили дедалі частіше завдають глибоких ударів по тилових регіонах РФ. Атака співпала з важливою подією — щорічним святкуванням Дня флоту, яке традиційно є частиною кремлівської пропаганди та демонстрації військової сили.
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що головний військово-морський парад у Санкт-Петербурзі був скасований із міркувань безпеки ще на початку липня. Це вперше з 2017 року, коли парад не відбувся. За інформацією російських ЗМІ, ще торік Кремль підозрював Україну в плануванні удару по заходу, і цього разу вирішив не ризикувати.
Попри скасування параду, Путін таки прибув до Петербурга. Він добрався до історичної будівлі морського штабу катером і провів нараду у "робочому режимі", під час якої наголосив на необхідності перевірки боєготовності флоту. У відеозверненні він повідомив, що цього року до військових навчань залучено понад 150 кораблів і 15 тисяч військовослужбовців, які виконували завдання у Тихому, Арктичному, Балтійському та Каспійському морях.
Міністерство оборони РФ заявило, що за добу 28 липня було збито 291 український безпілотник. Хоча ця цифра нижча за рекордні 524 дрони, які нібито були знищені перед парадом до Дня Перемоги в травні, вона свідчить про інтенсивність повітряних атак з боку України.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив, що в регіоні збито понад десять дронів, уламки одного з них поранили жінку. За його словами, атака була успішно відбита, однак ситуація засвідчила вразливість навіть таких міст, як Санкт-Петербург, які досі вважалися безпечними зонами.
Аеропорт Пулково було повністю закрито протягом кількох годин. За офіційною інформацією, 57 рейсів були затримані, ще 22 перенаправлені до інших аеропортів. У другій половині дня роботу летовища відновили, однак перебої в розкладі зберігалися до вечора.
Цікаво, що сам Дмитро Пєсков став жертвою затримок — його рейс із Москви до Петербурга було перенесено на дві години через дронову атаку. Про це повідомив пропагандист Олександр Юнашев, який входить до офіційної прес-групи Кремля.
Факт атаки по Петербургу є важливим з кількох причин. По-перше, це географічна демонстрація змін у конфлікті: Україна здатна завдавати ударів по містах на відстані понад 800 км від лінії фронту. По-друге, це психологічна операція проти російського населення — навіть у «непорушному тилу» безпека більше не гарантована. По-третє, атака співпала з ключовою подією для російської армії, змусивши владу змінити формат проведення свята.
Російське керівництво продовжує демонструвати зовнішню впевненість, однак системні затримки в польотах, зміни у форматі державних заходів та поява уламків дронів у регіонах, що вважалися недосяжними для українських атак, вказують на поглиблення внутрішніх проблем у системі безпеки РФ.
У свою чергу, українська влада офіційно не підтвердила ударів по Петербургу, дотримуючись політики «стратегічної невизначеності» щодо атак на території РФ. Водночас вітчизняні експерти наголошують, що такі операції мають не лише військовий, а й політичний ефект — вони змушують Росію змінювати публічні сценарії та демонструють вразливість режиму Путіна.
Західні партнери України звертають увагу на ескалацію та зростання загроз для цивільної авіації, особливо в контексті закриття повітряного простору над Санкт-Петербургом. Це може мати наслідки для подальших санкцій або посилення підтримки українських сил протиповітряної оборони.
У довгостроковій перспективі такі атаки створюють для Кремля постійне тло небезпеки, знижують довіру до здатності держави гарантувати безпеку і розмивають підтримку війни серед населення. Якщо російські міста більше не почуваються захищеними, то стратегія «війни далеко від Москви» остаточно втрачає свою актуальність.
Скасування військово-морського параду — це не просто тактичне рішення, а свідчення зміни парадигми. Кремль був змушений поставити безпеку вище за символіку. Це серйозний удар по образу непохитної військової сили, який Путін будував роками.
