Гірничо-металургійний комплекс під тиском зростання витрат
Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України опинився у складній ситуації через різке зростання витрат на електроенергію та логістику. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства звернуло увагу на ці проблеми та ініціювало низку координаційних нарад, щоб зберегти експортний потенціал підприємств та підтримати виробництво. Зростання цін на електроенергію та тарифи перевізників безпосередньо впливають на собівартість металургійної продукції, загрожуючи конкурентоспроможності галузі на міжнародних ринках.
Проблема стає ще більш гострою на фоні дефіциту сировини. Металургійні підприємства стикаються із браком металобрухту та іншого необхідного матеріалу для виробництва. Це ускладнює планування виробництва та збільшує ризики для постачання замовлень на експорт. Представники ГМК вже неодноразово заявляли про критичний вплив високих тарифів на їхню роботу, а деякі підприємства навіть змушені були призупинити виробництво через непідйомні витрати.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев наголосив, що координаційна нарада з представниками ГМК, Міністерства енергетики, НКРЕКП, "Укрзалізниці" та "Укренерго" мала на меті напрацювати конкретні рішення для зменшення витрат підприємств. Ця робота передбачає детальний аналіз кожного елементу витрат та пошук балансованих рішень, які дозволять зберегти виробництво та експортний потенціал.
Урядова увага до цих проблем підкреслює стратегічне значення ГМК для економіки країни. Металургійна галузь забезпечує значну частку валютних надходжень, підтримує робочі місця та стимулює розвиток суміжних секторів. Від ефективного вирішення проблем з тарифами та сировиною залежить стабільність всієї промислової інфраструктури України.
Водночас, необхідно враховувати глобальні виклики. Світові ринки металу чутливо реагують на коливання цін і обсягів виробництва. Збереження конкурентоспроможності українських компаній є критично важливим для підтримки їхнього положення на міжнародних ринках та для забезпечення стабільного доходу держави.
Вплив цін на електроенергію та логістики на виробництво
Однією з ключових проблем ГМК є висока вартість електроенергії. Як зазначав генеральний директор ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо, ціни на електроенергію в Україні протягом більшої частини першого півріччя 2025 року були найвищими в Європі. У липні вони зросли ще більше — вартість мегават-години з урахуванням транспортування та розподілу сягнула $150. Для підприємств, що споживають сотні мегават на годину, такі тарифи створюють критичний фінансовий тиск.
Іншою значною статтею витрат є логістика. Тарифи на залізничні перевезення постійно зростають, а доступ до міждержавного перетину для імпорту сировини обмежений. Це впливає на можливість закупівлі необхідного металобрухту та інших матеріалів, без яких виробництво стає неможливим. Високі транспортні витрати збільшують собівартість продукції та знижують маржинальність підприємств.
Критична ситуація склалася, наприклад, на Інгулецькому ГЗК групи "Метінвест". Через підвищення цін на електроенергію підприємство фактично перебуває у простої, що створює ризики для виробничих планів та контрактів на експорт. Операційний директор групи Олександр Мироненко підкреслює, що без швидкого врегулювання тарифних питань робота металургійних підприємств буде серйозно ускладнена.
Зміни у регулюванні енергетичного ринку лише поглиблюють проблему. НКРЕКП з 1 серпня підвищила прайс-кепи на електроенергію для бізнесу у вечірні години. Граничні ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку зросли до 15 000 грн за МВтгод, а на балансуючому ринку — до 16 000 грн за МВтгод. Для великих споживачів, таких як АМКР, це означає додаткові витрати на суму до 3 млрд грн на рік.
Ці витрати впливають на фінансову стабільність підприємств. АМКР за п’ять місяців 2025 року вже зазнала чистих збитків на 3,8 млрд грн. Це демонструє прямий зв’язок між регулюванням тарифів і фінансовим станом ключових промислових гравців.
Координаційні заходи уряду та можливі рішення
Для вирішення проблем ГМК уряд ініціював координаційні наради за участю всіх ключових учасників: представників Міністерства енергетики, НКРЕКП, "Укрзалізниці", "Укренерго" та безпосередньо підприємств ГМК. Мета таких нарад — створити економічно обґрунтовані моделі, які дозволять зменшити витрати підприємств без загрози для бюджету та економічної стабільності країни.
Міністр Олексій Соболев наголосив, що вирішення проблем буде комплексним. Кожна стаття витрат — електроенергія, логістика, сировина — буде проаналізована окремо з урахуванням її впливу на виробництво, експортний потенціал та бюджетні надходження. Важливо знайти баланс між підтримкою бізнесу та фінансовою стійкістю держави.
Заступник міністра Андрій Телюпа уточнив, що особлива увага приділяється тарифній політиці перевізників та забезпеченню доступу до металобрухту. Розробка економічних моделей дозволить оцінити ефективність різних сценаріїв та прийняти рішення, які будуть оптимальними для всіх сторін.
Урядова координація також має на меті підтримку виробничих планів підприємств на експорт. Зменшення витрат дозволить зберегти конкурентоспроможність українського металу на міжнародних ринках, забезпечити виконання контрактів та стабільність валютних надходжень.
Важливим аспектом є довгострокова стратегія розвитку ГМК. Підтримка промисловості не повинна бути лише реакцією на кризові ситуації, а передбачати системні кроки щодо енергозбереження, модернізації виробництва та диверсифікації джерел сировини.
Висновки та значення для економіки країни
Ситуація в ГМК демонструє, наскільки тісно пов’язані внутрішні витрати підприємств з фінансовою стабільністю та експортним потенціалом країни. Високі тарифи на електроенергію та логістику безпосередньо впливають на виробництво, призводять до збитків та уповільнення розвитку галузі.
Урядова координація та економічне моделювання можуть стати ключем до вирішення цих проблем. Зменшення витрат для підприємств забезпечить стабільність виробництва, збереження робочих місць та підтримку валютних надходжень від експорту.
Металургійна галузь залишається стратегічно важливою для економіки України. Її ефективність визначає рівень промислового розвитку, інвестиційний клімат та конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Своєчасне втручання уряду у вирішення проблем тарифів та логістики здатне забезпечити стабільність та розвиток ключової промислової сфери.
Підтримка ГМК — це не лише економічна необхідність, а й гарантія того, що українські металургійні підприємства зможуть продовжувати виробництво, зберігати експортні позиції та адаптуватися до сучасних викликів глобального ринку.
