Кожен з нас переживає війну по різному. Якщо для оговтання від всього жаху, свідком якого стала людина, одній особі може бути достатньо декількох тижнів, то іншим треба місяці, якщо не роки.
Але якщо з дорослими ситуація відносно зрозуміла, то що переживають діти, і як їм прийти в норму? Як дітям повернутись до нормального життям? Саме цими питаннями займається дитячий медичний центр психологічної реабілітації «Джерело», що розташований в Києві.
Редакції вдалось поспілкуватись зі співзасновницею «Джерела» – Дячук Оленою Петрівною, котра радо поділилась інформацією стосовно функціонування центру та необхідності психологічної реабілітації дітей.
«Нині такий час, що всім свідомим громадянам, котрі лишились в країні і можуть бути корисними, треба допомагати і прискорювати перемогу…
… Чим ще займатись? Іти на війну воювати або допомагати. Третього іншого нічого немає. Ми лишились тут, ми тут живемо, тому потрібно робити добрі справи. Як кажуть – разом до перемоги! Хтось військовим допомагає, а ми вирішили що потрібно допомагати дітям. Ми бачимо, в якому вони стані. Наші дітки це майбутнє держави, це наш генофонд. Тому ми вирішили приділити цьому питанню увагу в надії, що, можливо, на майбутнє і держава десь почує, побачить, що потрібна саме така допомога, а не тільки допомога летальною зброєю. Потрібно дійсно займатись психологічною реабілітацією дітей, тому що більшість дітей, що бачили ті жахливі події – вони у важкому [ред. психологічному] стані. З ними потрібно працювати психологам, педагогам.», — зазначила співзасновниця «Джерела»
До війни Олена Петрівна була підприємицею та юристкою, мала власну юридичну компанію, що продовжує роботу і по сьогоднішній день. Та зараз займається в тому числі питаннями функціонування центру психологічно реабілітації для дітей.
Яким чином проходить реабілітація дітей?
Програма психологічної реабілітації являє собою сукупність розважальних, освітніх заходів та роботи дітей з психологами. Програма розрахована на 14 днів (або один заїзд), протягом яких діти поринають у атмосферу взаємопідтримки, турботи та піклування.
Учасниками проєкту є діти, що втратили одного з бітьків, діти сироти та діти з внутрішньо переселених родин, що, наприклад, були в окупації чи потерпали від ракетних атак.
Соціальні служби, що співпрацюють з «Джерелом» надають списки дітей, кому дійсно необхідна такого роду допомога.
«Ми працюємо лише через соціальні служби, тому що у нас немає можливості перевірити дійсний статус дитини, родини. Соціальні служби ж мають ці списки, і вони розуміють потребу людей в психологічній допомозі. Тому потрібно людям звертатись до соціальних служб, і тільки через них ми приймаємо дітей. Ми не приймаємо в індивідуальному режимі…. Ми ці списки отримуємо наприклад від соціальної служби Бородянки, що до нас направляє на заїзд 8-10 чоловік. В кожної соціальної служби є своя квота. Вони надають нам офіційні листи (перелік дітей, хто до нас їде).», — зазначає пані Олена.
При заїзді дітей на програму реабілітації їх огладають лікарі, педагоги, тобто при прийомі створюється така сабі комісія. На кожну дитину заводиться анкета. При виїзді дітей психологи дають своє заключення – що змінилося в поведінці, в емоційному та психологічному стані дитини. Між закінченням попереднього та початком настурного заїзду – перерва в 5 днів.
Програма психологічної допомоги щоразу підбтирається індивідуально до кожної дитини. Тим не менш розважальна програма кожного наступного заїзду дітей так чи інакше відрізняється від програми попереднього заїзду.
«У нас постійно щось різне. Щось додаємо, щось прибираємо, щось змінюємо. Коли немає світла то ми використовуємо інші можливості. В зоопарк дітей відвозимо періодично на кожній зміні. Є «Lavina» неподалік від нас, де величезна дитяча зона. Нам надали можливість щоб ми могли водити туди дітей двічі на тиждень. Діти там катаються на різних гірках, тощо. Величезна розважальна зона, тисяча квадратних метрів, і ми її використовуємо. Влітку у нас був басейн, багато ігор на воді. Також до нас приводять коней. Ми катаємо дітей на конях. Це також частина психологічної реабілітації. Тому постійно ми щось змінюємо, та й діти у нас постійно різні. Навіть якщо ми будемо використовувати одну й ту ж саму програму для дітей – вона всеодно буде цікавою, адже аудиторія постійно змінюється.» – ділиться пані Олена, — ділиться пані Олена.
Історія розвитку “Джерела”
Проєкт бере початок свого існуванн в травні 2022 року. З травня по початок листопада поточного року курс реабілітації на базі «Джерела» пройшло вже понад 1100 дітей.
«Ми працюємо вже 5 місяців. За 5 місяців це [ред. кількість дітей, що пройшли реабілітацію] дуже мало у порівнянні з тим, що б ми хотіли робити. Ми хочемо масштабуватися, та наразі немає такої можливості фінансової, тому що можна відкрити ще 1 дитячий центр, але педагоги, комунальні витрати, і т.д. На сьогодні поки в такому форматі працюємо, в такій кількості. Я думаю, що будемо розширятися. Якщо вдало переживемо зиму – з весни відкриємо ще один дитячий центр, і тоді зможемо набагато більше дітей приймати, допомагати, одягати…», — розповідає співзнасновниця проєкту
На базі центру працюють три психологи, що частково користуються програмами з досвіду, наприклад, Ізраїлю та США. Тобто як ці країни займаються психологічною реабілітацією дітей. Загалом на проєкті на платній основі працює колектив з 30 фахівців.
«Багато хороших психологів виїхало з країни, чимало сталять занадто високі ціни на свої послуги, хоча, як ми переконались – дуже мало на сьогодні фахових спеціалістів, які дійсно можуть реально допомагати. Ми залучаємо навіть психологів з Ізраїлю, і вони дистанційно працюють з нашим колективом. Вони підказують, які програми можна застосовувати під час психологічної реабілітації, діляться досвідом безкоштовно. Це також така собі волонтерська робота [ред. з боку залучених фахівців з Ізраїлю]. Тобто ми також навчаємо свій персонал працювати краще.», — зазначає пані Олена.
До проєкту долучаються волонтери та однодумці засновників та допомагають, чим можуть. Також допомагають українці з Ірландії, Канади, Греції. Вони надсилають для діток в тому числі новий одяг та взуття.
«У нас є можливість відкрити в Київській області центр, є для цього необхідне приміщення, що відповідає всім нормам, щоб там могли проживати діти. Там є належне бомбосховище, як має бути. Вже є цей центр, нам його вже дали, ми можемо ним користуватись, але ми його ще не запустили», — наголошує жінка
Причиною відкладення запущення ще одного центру допомоги дітям є банальною – недастатня кількість фінансових ресурсів.
«Нам потрібно гарантувати умови праці, щоб люди бачили перспективу. Ми говоримо про живих людей. В кожного з них є свої життєві ситуації, їм потрібно планувати та прогнозувати майбутнє, хоча складно сьогодні, коли країна знаходиться в такому стані, щось планувати, але ми хочаб якийсь мінімум хочемо гарантувати. Тому ми не змогли відкрити другий центр, бо я не розумію, чи зможемо ми людей зарплатою забезпечити… Ми намагались знайти фінансування на державному рівні, але державі сьогодні не до цього, тому наші пошуки не закінчились успішно. Тому це все сьогодні за власні кошти, це власні ініціативи, і допомога волонтерів… Сподіваємось, що ще люди долучаться і будуть допомагати дітям.», — розповідає Олена Петрівна
Звісно на шляху реалізації проєкту перед колективом «Джерела» постає чимало труднощів, та , всі вони поступово вирішуються, як зазначила Олена Петрівна в інтерв’ю.
Однією з таких перепон на етапі запуску проєкту була недовіра з боку батьків. Люди боялись направляти дітей до центру та , відповідно, розлучатись з ними на певний час. Цей страх стояв поряд зі скептицизмом, аже пропозиція допомогти дітям абсолютно безкоштовно (враховуючи безкоштовне проживання та 6-разове годування, допомогу одягом та взуттям) для українців здавалась підозрілою. Тим не менш перші заїзди пройшли, як говорить Олена Петрівна «на чистій довірі». За ними послідували наступні, і діяльність центру сьогодні доводить, що довіру можна заробити навіть в такі нелегкі для усіх нас часи.
Детальніше про роботу центру психологічної реабілітації «Джерело» ви можете ознайомитись на офіційному веб-сайті проєкту та на сторінках проєкту в соцмережах.
