У п’ятницю на Мюнхенській безпековій конференції віце-президент США Дж.Д. Венс мав би обговорити ключові проблеми безпеки, такі як витрати на оборону в НАТО, переговори щодо війни в Україні та майбутнє відносин США з Європою. Проте його виступ здивував слухачів, оскільки він вирішив звернути увагу не на геополітичні питання, а на те, що він вважав внутрішніми проблемами Європи у дотриманні демократичних принципів. Замість того, щоб запропонувати конкретні рішення щодо безпеки, Венс вирішив виступити з лекцією щодо демократичних порушень на континенті, зокрема, у сфері свободи слова та імміграції.
Реальна загроза: внутрішні проблеми, а не зовнішні агресори
Венс розпочав свій виступ із заяви, що найбільша загроза для Європи не з боку Росії, Китаю чи будь-яких інших зовнішніх акторів, а від зниження рівня демократичних принципів, на яких побудовано європейське суспільство. "Те, що мене турбує, — це загроза зсередини, відхід Європи від деяких її основних цінностей," — сказав він. Мова йшла про обмеження свободи слова, зростаючі обмеження на контент, який вважається "дезінформацією", а також закони, які обмежують протестні акції, зокрема протести щодо абортів.
Венс критикував європейський підхід до боротьби з так званою "дезінформацією" та впливом на вибори, зауваживши, що ці політики, на його думку, більше сприяють цензурі і пригнічують політичний дискурс. Зокрема, він звернув увагу на зростаючу тенденцію до цензури політичних поглядів у соціальних мережах і закликав до боротьби з цими практиками, які, на його думку, підривають демократію.
Спірна позиція щодо антиімміграційних партій
Однак найбільше обурення викликала позиція Венса щодо співпраці з праворадикальними партіями, зокрема з партією "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка є однією з найвідоміших антиімміграційних політичних сил в країні. Венс закликав європейських лідерів відмовитися від "стін протидії" та співпрацювати з правими партіями, які він вважав легітимним вираженням волі виборців, незадоволених високим рівнем міграції останніх десятиліть.
"Немає місця для стін протидії," — заявив Венс, маючи на увазі політичне бойкотування таких партій, як AfD, з боку основних політичних сил у Німеччині. "Якщо ви боїтеся своїх виборців, то нічого Америка для вас зробити не може," — додав він.
У Німеччині AfD відмовляються підтримувати всі інші партії через екстремістські елементи в партії, включаючи членів, які використовували нацистську термінологію та робили антисемітські й расистські заяви. Венс же не згадав про ці екстремістські елементи, що викликало різку реакцію з боку німецьких політиків.
Президент України Володимир Зеленський прибуває на Мюнхенську конференцію з безпеки у п’ятницю. Thomas Kienzle/Agence France-Presse — Getty Images
Відповідь Німеччини
Відповідь німецьких лідерів була швидкою та рішучою. Томас Сільбергорн, член парламенту від Християнсько-соціалістичного союзу (CSU), відкинув слова Венса, підкреслюючи важливість історії Німеччини, пов’язаної з нацизмом. "Моє повідомлення до адміністрації США: німецькі екстремісти, які прямо посилаються на націонал-соціалізм — частина AfD — чітко виступають проти США, які звільнили нас від нацизму," — сказав Сільбергорн.
Це наголошує на глибоких розбіжностях у Європі щодо того, як реагувати на зростання праворадикальних рухів і які межі демократії мають бути встановлені для боротьби з екстремізмом.
Мовчання про Україну
Ще одним вражаючим моментом у виступі Венса було те, що він майже не згадував Україну. Незважаючи на те, що він зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським того ж дня, Венс присвятив лише кілька коротких згадок війні в Україні. Це розчарувало багатьох учасників конференції, які очікували більш детальної дискусії щодо планів адміністрації Трампа щодо мирних переговорів.
Венс лише сказав, що адміністрація Трампа "глибоко стурбована європейською безпекою" і вважає, що "досягнення розумного вирішення між Росією та Україною є можливим." Але замість того, щоб говорити про деталі цього процесу, він знову повернувся до внутрішніх європейських проблем.
Критика міграційної політики Європи
Венс також повернувся до контроверсійної теми міграції, особливо щодо того, як Європа обробляла кризу біженців 2015 року. Він пов’язав масову міграцію з терористичними інцидентами, зокрема з недавньою атакою в Мюнхені, вчиненою афганським біженцем, в результаті якої постраждали 30 осіб. "Протягом десятиліття ми стали свідками жахів, спричинених цими рішеннями, вчора саме в цьому місті," — сказав Венс, зв'язуючи політику міграції європейських країн з насильством, вчиненим людьми, що шукали притулку.
Ця риторика, яка описує міграцію як невід’ємну загрозу безпеці, є частиною більш широкої популістської наративи, яка набирає популярності в багатьох європейських країнах останніми роками. Критики стверджують, що така риторика підживлює ксенофобію та підриває зусилля з вирішення корінних причин міграції, таких як війна та бідність у таких регіонах, як Близький Схід і Африка.
Розбіжності в пріоритетах
Виступ Венса демонструє зміщення акцентів у зовнішній політиці США, де внутрішні проблеми Європи, здається, отримують більше уваги, ніж зовнішні загрози. Багато учасників конференції сподівалися почути конкретні пропозиції щодо НАТО, витрат на оборону та перспектив мирних переговорів з Росією. Однак Венс зосередився на внутрішніх проблемах Європи.
Його виступ підкреслює зростаючий розрив між США та Європою в тому, як вирішувати складні виклики 21 століття, від міграції та екстремізму до підйому популістських рухів.
Виступ Дж.Д. Венса на Мюнхенській безпековій конференції став несподіваним відступом від традиційних дискусій про безпеку Європи. Замість того, щоб обговорювати конкретні плани щодо НАТО, оборони та війни в Україні, він звернувся до критики внутрішніх проблем Європи. Це викликало подив і розчарування у слухачів, які очікували почути більше про плани США щодо геополітичних загроз.
