Україна розпочала масштабну кампанію з ударів по російських складах боєприпасів, розташованих як на окупованих територіях, так і на території самої Росії. Ця стратегія дозволяє послабити російську армію, перериваючи ланцюги постачання, що є критично важливим для її бойових можливостей. Водночас, українські посадовці наголошують, що обмеження Заходу на надання далекобійної зброї ускладнює завдання значного впливу на хід війни.
Як повідомляє газета Дейком, з кінця літа українські військові активізували атаки на склади боєприпасів у російських прикордонних областях. Так, у липні українські безпілотники завдали удару по великому складу боєприпасів у селі Сергєєвка, що у Воронезькій області. Місцевий губернатор заявив, що зенітна система знищила частину дронів, проте падіння уламків призвело до пожежі та детонації снарядів.
Подібний інцидент стався наприкінці серпня поблизу Острогозька, де уламки дронів викликали детонацію боєприпасів. За словами української військової розвідки, ця атака знищила понад 5 000 тонн боєприпасів, у тому числі артилерійських і танкових снарядів, а також ракет земля-повітря.
Напади на стратегічні об’єкти: вплив та перспективи
Україна продовжує бити по критично важливих російських складах на великих відстанях. Наприклад, 21 вересня українські військові знищили склад боєприпасів у Тіхорецьку, Краснодарський край. Цей об'єкт був одним з трьох найбільших складів в регіоні, на якому зберігалося близько 2 000 тонн боєприпасів, у тому числі постачання від Північної Кореї. Інформацію про цей склад раніше поширював український оборонний аналітичний центр Defense Express, який вказав на можливе використання новітнього дрона українського виробництва "Паляниця" з радіусом дії до 750 км.
Атаки на російські склади боєприпасів стали регулярними з початку осені. 7 вересня, зокрема, українські сили атакували склад боєприпасів біля села Солдатське у Воронезькій області, де було знищено міць снарядів, які, за повідомленнями української сторони, були надані Північною Кореєю.
Попри всі ці успіхи, українські офіційні особи, такі як член парламенту Олексій Гончаренко, висловлюють розчарування тим, що союзники України все ще стримують рішення надати далекобійну зброю, яка могла б дозволити завдавати ударів на ще більші відстані. Військові експерти впевнені, що це значно посилило б українські позиції у війні.
Газета Дейком не змогла перевірити інформацію належним чином, але, за даними аналітиків, знищення крупних складів суттєво впливає на здатність Росії утримувати лінії постачання.
Українські військові у складі 57-ї ОМСБр діють на артилерійській позиції 9 червня 2024 року поблизу Вовчанська Харківської області. Ніколетта Стоянова
Україна змінює хід війни
Атаки України на склади боєприпасів змушують Росію перебудовувати свою логістику. Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що прицільне знищення таких складів ще у 2022 році за допомогою систем HIMARS спричинило поширення російських арсеналів на менші та менш захищені об'єкти, що ускладнює постачання російських військових на передову.
Водночас, Київ неодноразово заявляв, що наявність значних запасів боєприпасів у Росії, зокрема, наданих Північною Кореєю, є однією з найбільших загроз. Начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов під час виступу у вересні наголосив, що боєприпаси, отримані від КНДР, створюють серйозну проблему для України.
За словами Вільяма Фрірера, дослідника з британського аналітичного центру Council on Geostrategy, українські військові тепер мають перевагу у можливості знищувати значні запаси боєприпасів Росії, атакуючи стратегічні об'єкти на більшій відстані від лінії фронту.
Дефіцит далекобійної зброї: наслідки для України
В умовах обмежених ресурсів, Україна змушена проводити атаки на відстанях, які дозволяють досягти цілі з наявним озброєнням. Це включає об'єкти на кордоні, такі як склад боєприпасів у Брянській області, атакований цього тижня, де, за даними України, зберігалися снаряди північнокорейського виробництва.
На думку Андрія Зюзя, колишнього керівника української Ради національної безпеки та оборони, затримка у наданні далекобійної зброї з боку західних союзників може стати стримуючим фактором у розширенні наступу України. Він підкреслив, що отримання таких озброєнь може стати «справжнім переломом» для української кампанії.
Проте західні партнери продовжують вагатися, зокрема через побоювання ескалації конфлікту. Незважаючи на це, Україна продовжує вдосконалювати власні безпілотні та ракетні системи для збільшення радіуса дії.
Наслідки для Росії та міжнародна реакція
Росія вимушена розміщувати свої склади боєприпасів далі від лінії фронту, що значно ускладнює постачання. Військові експерти вважають, що такі зміни логістики можуть послабити російську здатність підтримувати наступальні дії в Україні. Міжнародні аналітики також відзначають зростання значення підтримки України в цьому процесі, закликаючи союзників до подальшої підтримки.
В умовах війни на виснаження, що триває вже понад два роки, атаки на склади боєприпасів стали важливим елементом стратегії обох сторін. За оцінками ISW, розпорошеність складів значно знижує ефективність російської логістики та обмежує можливості Москви проводити масштабні наступальні операції.
Таким чином, здатність України завдавати ударів по складам боєприпасів може змінити хід війни, послабивши бойові можливості Росії та наблизивши завершення конфлікту. Однак, для досягнення цього, Києву потрібно отримати доступ до нових систем озброєння, що дозволить завдавати ударів на більші відстані.
