Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Відкриття XVII-столітнього «фут-больного» поля в Шотландії кидає виклик англійському походженню сучасного футболу

Археологи виявили рештки організованого ігрового майданчика зі слідами бар’єра з каменів біля церкви в Анвоті, що може змінити уявлення про історію виникнення «красивої гри» та вимагати перегляду хронології її розвитку.


Ганна Коваль
Ганна Коваль
Газета Дейком | 22.05.2025, 22:30 GMT+3; 15:30 GMT-4

Починаючи з середини ХІХ століття вважається, що сучасний футбол народився в Англії: після хаотичної «кулуарної» гри серед учнів елітних інтернатів Етона та Гарроу було ухвалено перші правила 1863 року, і Футбольна асоціація в Лондоні заклала основу майбутнього «Association Football». Однак знахідка спортивних істориків та археологів із Шотландії змушує переглянути цю усталену думку. У невеликому містечку Анвот, що в графстві Кіркаудбрайтшир, на території старовинного приходського кладовища біля церкви XVII століття виявили чітко окреслений майданчик довжиною близько 280 футів (85 метрів) і шириною 147 футів (45 метрів), через центр якого пролягає лінія з 14 великих валунів. Ці камені були навмисно встановлені у XVII столітті пастором Самуелем Расселом після того, як він у листі до парафіян висловив обурення, що «foot-ball» перешкоджає відвідуванню богослужінь у неділю.

Проєкт під керівництвом Геда О’Брайєна, співзасновника Музею футболу в Ґлазго, та фахівців організації Archaeology Scotland провів детальне опитування ділянки Mossrobin Farm. За допомогою тестових шурфів було встановлено, що валуни були «вільно заглиблені» в давню поверхню ґрунту, без вирізаних слотів чи борозен — тобто не були сільськогосподарським чи межовим спорудженням. Аналіз ґрунту датував цю споруду близько чотирьох століть тому, що точно відповідає періоду служіння Раттерфорд-старшого в Анвоті (1627–1638). Цей елемент архітектури ландшафту не фігурує на жодних середньовічних чи новогочасових картах, а форми кам’яної стрічки не відповідають аграрним чи пастушим цілям. Таким чином, вчені дійшли висновку: бар’єр із валунів створювався спеціально для заборони гри в «football» на церковному подвір’ї в неділю.

Традиційні джерела з футболу описують середньовічну «моб-football» як масову гру без встановлених меж, що збирала сотні учасників та тривала годинами, але без контролю особливих майданчиків. Лише 1863 року у Лондоні встановили чіткі розміри поля, розбиття на позиції та правила ведення м’яча. Натомість Анвотське поле демонструє: у Шотландії вже понад 400 років тому існувала практика проведення регулярних ігор на відокремленій ділянці з розмірами, досить близькими до сучасних. «Це не хаотична селянська забава, а справжній організований спорт із чіткими межами», — заявив О’Брайєн. За його словами, регулярність матчів по неділях вимагала від учасників стриманості: «Гра не могла бути надто жорсткою, бо люди йшли працювати в понеділок». Декілька аграрних рукописів тих часів згадують про засоби контролю за «football» у різних шотландських громадах, але фізичних доказів до сьогодні не було.

Не всі погоджуються з таким висновком. Представники Англійського футбольного музею в Шеффілді наголошують: «Ми не знаємо, чи ця гра мала ключові елементи сучасної асоціаційної гри — зокрема заборону підніжок, обмеження на руки або використання єдиного сферичного м’яча». Зокрема, заснований 1857 року Шеффілдський футбольний клуб визнається ФІФА найстарішим футбольним клубом у світі з безперервним статусом. Один із його довірених осіб, Стів Вуд, наголошує: «Якщо ми побачимо докази того, що існував нерегульований «football» у XVII столітті, це не обов’язково означає, що є прямий зв’язок із сучасним Association Football». Утім, археологи наголошують: навіть якщо правила гри відрізнялися від лондонських норм, саме факт наявності стабільного поля у 1620-х роках доводить, що спортивна культура з обмеженою територією та, ймовірно, елементарними локальними правилами вже існувала значно раніше.

Незалежно від подальших суперечок, відкриття в Анвоті має кілька важливих наслідків для майбутнього досліджень і популяризації футболу. По-перше, спортсмени та історики повинні переглянути хронологічні рамки: англійські шкільні правила 1863 року більше не є абсолютним початком, а радше етапом у довгій еволюції гри. По-друге, з’являється можливість створення наукового маршруту «історичного футболу» в Шотландії, який приверне увагу туристів до традиційних майданчиків та церковних громад XIX–XVII століть, а місцеві громади отримають новий стимул зберігати культурну спадщину.

Крім того, для археологів це відкриття — поштовх до пошуку інших подібних ландшафтних слідів гри. Відомо, що в Ірландії, Уельсі та північній Англії існували регіональні варіації «football», але докази збережених меж ігрових майданчиків були майже відсутні. Тепер, озброївшись методологією тестових шурфів і детального аналізу ґрунту, дослідники можуть шукати кам’яні чи земляні бар’єри поблизу давніх церков, мостів або узлісся лісів — місць, де люди традиційно збиралися для відпочинку.

Спортивні музеї й футбольні асоціації обох країн можуть ініціювати спільні проєкти: від вивчення архівів одночасно в Лондоні й Единбурзі до організації конференцій і виставок, присвячених народженню гри. Цей діалог допоможе подолати націоналістичні напади з обох боків і зосередитися на наукових фактах та криміналістичному підході до аналізу територіальних елементів. У майбутньому з’явиться можливість розробити інтерактивні цифрові карти з позначенням усіх підтверджених майданчиків «football» до XIX століття, що істотно збагатить розуміння культурної географії спорту.

Важливим аспектом є й етична складова: сучасні футбольні фанати можуть відчути загрозу «втрати національного пріоритету», але справжня історія гри — це історія міжнародного культурного обміну, де кордони між краями не завжди чіткі. Розкопки в Анвоті підкреслюють, що гра розвивалася паралельно у багатьох громадах, і лише потім кодифікація в Лондоні надала їй глобального сигналу для масштабних змагань. Тож сучасні футбольні вболівальники можуть пишатися не лише англійською інновацією, а й глибокими коріннями гри, що сягають шотландських церковних лугів.

Таким чином, відкриття «найстарішого футбольного поля» у Шотландії — це не лише наукова сенсація, а й початок нової ери історичних досліджень спорту. Воно відкриває широке поле для археологів, істориків спорту, культурологів і представників туристичної галузі, які зможуть спільно створити проєкти з популяризації та збереження спадщини традиційної гри. І хоча остаточні відповіді на питання, які саме правила «football» діяли в XVII столітті, ще попереду, новий фокус на шотландських коренях футболу вже сьогодні змушує нас по-іншому поглянути на історію «красивої гри» та її майбутнє розвитку.


Ганна Коваль — Кореспонден, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях. Вона проживає в Європі та висвітлює міжнародні новини.

Цей матеріал опубліковано 22.05.2025 року о 22:30 GMT+3 Київ; 15:30 GMT-4 Вашингтон, розділ: Європа, Подорожі, із заголовком: "Відкриття XVII-столітнього «фут-больного» поля в Шотландії кидає виклик англійському походженню сучасного футболу". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції