Саме це кадрове рішення спричинило хвилю дискусій, публічних заяв військових, політиків і громадських діячів, а також мирні акції протесту в низці українських міст.
Що відбулося
16 липня Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем'єр-міністром України. Водночас питання призначення нового міністра оборони залишилося відкритим. На тлі цих кадрових змін стало відомо про звільнення Михайла Федорова з посади очільника Міністерства оборони.
Саме відставка Федорова стала головною темою суспільного обговорення. У Києві та ще низці міст відбулися мирні акції протесту, учасники яких висловлювали підтримку колишньому міністру та вимагали переглянути кадрове рішення. За повідомленнями українських та міжнародних медіа, акції проходили у столиці, Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі, Черкасах та інших містах.
Позиція Володимира Зеленського
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Михайло Федоров залишиться працювати в його команді, хоча конкретну майбутню посаду на момент заяви не назвав. Також президент повідомив, що реагує на суспільну реакцію щодо кадрових змін.
Що заявив Михайло Федоров
Під час пресконференції після оголошення про відставку Михайло Федоров заявив, що його звільнення пов'язане з конфліктом із Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
За словами самого Федорова, між ним і військовим керівництвом існували принципові розбіжності щодо реформування армії, організації мобілізації та впровадження нових підходів до управління військами. Він також публічно висловив думку про необхідність кадрових змін у вищому військовому командуванні. Ці твердження є позицією самого Федорова. На момент публікації офіційної відповіді від Олександра Сирського щодо більшості висунутих звинувачень не було оприлюднено.
Реакція суспільства
Акції протесту, які відбулися 16 липня, організовувалися переважно через соціальні мережі. Учасники виходили з картонними плакатами, закликаючи залишити Федорова на посаді та продовжити розпочаті ним зміни в Міністерстві оборони.
Частина протестувальників наголошувала, що їхній протест стосується не лише конкретної особи, а й принципів ухвалення кадрових рішень, прозорості влади та підтримки реформ. Про це, зокрема, говорили учасники акцій в інтерв'ю українським медіа.
Заяви народних депутатів
Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Анастасія Радіна публічно виступила на підтримку Михайла Федорова. На її думку, за короткий час роботи в Міністерстві оборони він розпочав реформи у сфері закупівель озброєння та вирішення системних проблем відомства.
Народний депутат Микита Потураєв також заявив про незгоду з кадровими рішеннями та повідомив про намір скласти депутатський мандат, назвавши це формою протесту.
Обидві заяви відображають особисту політичну позицію парламентарів і не є офіційною позицією Верховної Ради чи уряду.
Реакція військових
Ситуацію прокоментували й представники військового середовища.
Командувач Об'єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий заявив, що в Міністерстві оборони було розпочато реальні зміни, які, на його думку, стосувалися системних проблем у військовому управлінні. Він також зазначив, що будь-які реформи мають спиратися на довіру та справедливість.
Водночас командири окремих підрозділів Національної гвардії, серед яких Денис Прокопенко («Редіс») та Ігор Оболєнський («Корнет»), висловили підтримку кандидатурі Ігоря Клименка, якого медіа називають одним із можливих претендентів на посаду міністра оборони.
Таким чином, у публічному просторі пролунали різні оцінки ситуації навіть серед представників силового блоку.
Які питання залишаються відкритими
На сьогодні залишається кілька принципових питань, відповідей на які поки немає.
По-перше, офіційно не оголошено кандидатуру нового міністра оборони.
По-друге, відсутні публічні детальні пояснення причин кадрового рішення щодо Михайла Федорова.
По-третє, поки невідомо, яку саме посаду Федоров обійматиме в команді президента після своєї відставки.
Саме ці фактори, на думку багатьох політичних оглядачів, стали однією з причин широкого суспільного резонансу.
Висновок
Події 16 липня стали одними з найрезонансніших кадрових рішень останнього часу. Беззаперечним фактом є призначення нового прем'єр-міністра, відставка Михайла Федорова та проведення мирних акцій протесту в різних містах України.
Водночас твердження про причини відставки, внутрішні конфлікти у військовому керівництві чи ефективність окремих реформ наразі ґрунтуються на заявах окремих посадовців, політиків та військових. Остаточні висновки щодо цих питань можна буде зробити лише після появи офіційних пояснень від усіх сторін та подальшого розвитку подій.
