Війна на Близькому Сході стрімко виходить за межі регіонального конфлікту. Удар по Ірану з боку США та Ізраїлю вже створив найбільший збій у світових поставках нафти за всю історію сучасного енергетичного ринку.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, глобальна пропозиція нафти може скоротитися приблизно на 8 мільйонів барелів на добу. Це означає не просто коливання ринку, а потенційний системний шок для світової економіки.
В епіцентрі цієї кризи опинилася Ормузька протока — вузький морський коридор між Іраном та Оманом, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою. Нині рух танкерів через протоку майже зупинився через ризик атак.
За попереднім аналізом Дейком, саме контроль над морськими енергетичними артеріями стає головною стратегічною лінією конфлікту. Війна поступово трансформується з військової кампанії у боротьбу за глобальну енергетичну логістику.
На відеозаписах, оприлюднених іракською владою, видно, як у морі горить велике судно — Прес-служба Іракських портів, через Reuters
Танкерна війна повертається
Останні події у Перській затоці нагадують сценарії “танкерної війни” 1980-х років, коли Іран і Ірак атакували комерційні судна, намагаючись підірвати економіку один одного.
Схожі ознаки з’являються і тепер. Біля узбережжя Іраку були атаковані два нафтові танкери, що призвело до тимчасового закриття іракських нафтових терміналів. Один із кораблів належав американській компанії, що одразу підняло політичну напругу.
Паралельно кілька вантажних суден були уражені невідомими снарядами біля Дубая, а Оман змушений був закрити ключовий нафтовий порт Міна аль-Фахаль із міркувань безпеки.
Усе це створює ефект ланцюгової реакції. Коли атаки починаються в ключових точках транспортування нафти, ринок реагує миттєво.
Ціни на нафту та паніка ринків
Світові ціни на нафту швидко пішли вгору. Brent, головний міжнародний еталон, перевищив позначку 100 доларів за барель, хоча до початку війни торгувався значно нижче.
Ринки реагують не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики майбутніх перебоїв. Саме страх блокади Ормузької протоки змушує трейдерів закладати у ціни так звану “премію за небезпеку”.
Фінансові ринки також відреагували падінням. Європейський індекс Stoxx 600 і британський FTSE 100 відкрилися зі зниженням, а азійські біржі втратили від одного до півтора відсотка.
Економісти побоюються, що новий енергетичний шок може знову запустити хвилю глобальної інфляції.
Примітки: Дані показують ціни ф'ючерсних контрактів на сиру нафту марки Brent. Дані затримуються щонайменше на 15 хвилин — Джерело: FactSet
Стратегічні резерви — екстрений захід
У відповідь на кризу країни Міжнародного енергетичного агентства погодилися здійснити найбільше в історії вивільнення стратегічних запасів нафти — 400 мільйонів барелів.
США планують випустити на ринок 172 мільйони барелів зі свого стратегічного резерву. Це має частково компенсувати втрату поставок із Перської затоки.
Втім навіть такий масштабний крок не заспокоїв ринок повністю. Інвестори розуміють, що стратегічні резерви можуть лише тимчасово стабілізувати ситуацію.
Якщо конфлікт затягнеться або протока буде заблокована, жодні резерви не зможуть повністю замінити регулярні поставки.
Південні передмістя ліванської столиці після авіаударів. Бейрут, Ліван — Дієго Ібарра Санчес
Війна виходить за межі Ірану
Паралельно з енергетичною кризою конфлікт швидко поширюється на інші країни регіону.
Ізраїль розширює військову кампанію проти союзників Тегерана. У Лівані масовані удари по Бейруту вже змусили понад 800 тисяч людей покинути свої домівки.
Ізраїльська армія заявила про ліквідацію командира іранського Корпусу вартових ісламської революції, який координував ракетну програму «Хезболли».
Паралельно Ізраїль попередив владу Лівану, що може розширити операцію, якщо Бейрут не зупинить атаки «Хезболли».
Удар по інфраструктурі регіону
Війна поступово переходить у фазу ударів по інфраструктурі.
Серед нових епізодів:
- ракета влучила в італійську військову базу в Ербілі в Іраку;
- дрони намагалися атакувати велике саудівське нафтове родовище Шайба;
- у Дубаї безпілотник впав на будівлю біля порту;
- паливні резервуари були пошкоджені в Бахрейні.
Такі атаки демонструють, що конфлікт поступово розповзається по всій архітектурі енергетичної інфраструктури регіону.
Супертанкер SS Bridgeton (угорі), який ескортував USS Standley, підірвався на міні біля узбережжя Дубая в листопаді 1987 року — Норберт Шиллер
Захід готується до військового супроводу танкерів
У Вашингтоні вже обговорюють новий етап операцій у Перській затоці. За словами міністра енергетики США Кріса Райта, американський флот може почати супроводжувати танкери через Ормузьку протоку вже найближчим часом.
Подібна практика застосовувалася під час танкерної війни у 1980-х роках, коли американські кораблі супроводжували нафтові конвої через небезпечні води.
Однак навіть тоді супровід не гарантував повної безпеки: один із танкерів, що йшов у складі конвою, підірвався на морській міні вже в перший день операції.
Дипломатія на фоні кризи
Паралельно починається активна дипломатична фаза. Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер стала першою високопоставленою британською чиновницею, яка прибула до Саудівської Аравії після початку війни.
Головна тема переговорів — забезпечення стабільності поставок нафти та захист енергетичної інфраструктури регіону.
Саудівська Аравія та країни Перської затоки залишаються ключовими партнерами Заходу в спробах утримати світовий ринок від шоку.
Військова база на околиці Ербіля, Ірак, була пошкоджена внаслідок атак іранських безпілотників минулого тижня — Лео Корреа
Гуманітарна криза
Водночас масштаби гуманітарної катастрофи швидко зростають.
За попередніми оцінками ООН, понад 3,2 мільйона людей були змушені залишити свої домівки в Ірані, переважно втікаючи з Тегерана до північних та сільських регіонів.
У Лівані кількість внутрішніх переселенців наближається до мільйона.
Гуманітарні організації вже повідомляють про удари поблизу лікарень та офісів допомоги.
Новий світ енергетичної нестабільності
Нинішня криза демонструє фундаментальну зміну глобальної енергетичної системи. Вона дедалі більше залежить не лише від видобутку нафти, а від безпеки морських маршрутів і геополітичної стабільності.
Ормузька протока стала символом цієї нової реальності: вузька водна смуга шириною лише кілька десятків кілометрів тепер визначає ціни на бензин у Європі, Азії та Америці.
Якщо бойові дії триватимуть або протока залишатиметься заблокованою, світ може зіткнутися з новим енергетичним шоком — найбільшим із часів нафтових криз ХХ століття.
І саме тому війна на Близькому Сході вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. Вона стала випробуванням для всієї глобальної економічної системи.
