Після двох років поступового зниження викидів парникових газів Сполучені Штати у 2025 році знову зафіксували зростання — на 2,4%. Цей розворот став несподіваним для багатьох експертів, адже ще недавно країна демонструвала стабільний рух до декарбонізації економіки.
За оцінками дослідницької компанії Rhodium Group, ключовою причиною стало різке зростання попиту на електроенергію. Після майже двох десятиліть стагнації енергоспоживання США увійшли в нову фазу — фазу стрімкого зростання.
Основним драйвером цього стрибка стали дата-центри для штучного інтелекту. Серверні кластери, що обслуговують великі мовні моделі, хмарні платформи й обчислення для бізнесу, споживають електроенергію в обсягах, співмірних із невеликими містами.
Другим чинником стала реіндустріалізація. Повернення виробництв на територію США, стимульоване геополітичними ризиками та ланцюгами постачання, різко підвищило навантаження на енергосистему. До цього додалося масове поширення електромобілів, що також змінило профіль попиту.
У підсумку загальне електроспоживання у 2025 році зросло на 2,4% — темп, небачений із початку 2000-х. Найбільші прирости зафіксовані в Техасі, Середньоатлантичному регіоні та долині Огайо, де зосереджені промислові й логістичні кластери.
Щоб покрити цей попит, енергокомпанії звернулися до джерела, яке ще донедавна вважалося приреченим, — вугілля. За рік його спалювання зросло приблизно на 13%, що й стало головним чинником зростання викидів CO₂ у США.
Повернення вугілля не було ідеологічним — воно було економічним. Ціни на природний газ зросли після рекордно низьких рівнів через експорт і холодну зиму. Вугілля ж залишалося доступним на діючих електростанціях, які формально планували закрити, але не встигли.
Крім того, Міністерство енергетики США у 2025 році в резонансний спосіб зобов’язало вісім вугільних енергоблоків продовжити роботу після запланованих дат закриття. Це рішення ухвалювалося під гаслом «енергетичної надійності».
На цьому тлі відновлювана енергетика не змогла повністю компенсувати зростання попиту. Сонячна генерація зросла на 34%, вітрова — помірніше, але навіть цих темпів виявилося недостатньо, щоб витіснити вугілля в короткій перспективі.
За попереднім аналізом Дейком, ключова проблема полягає в асинхронності процесів: попит на електроенергію зростає швидше, ніж будується нова чиста генерація та мережі для її інтеграції.
Важливим є і політичний контекст. У 2025 році до Білого дому повернувся Дональд Трамп, який почав демонтаж кліматичної політики попередньої адміністрації. Проте аналітики наголошують: саме його рішення не були головною причиною стрибка викидів цього року.
Ефект від скасування субсидій на сонячну й вітрову енергетику, пом’якшення екологічних стандартів і блокування дозволів лише починає накопичуватися. Основний внесок у 2025 році зробили погода та структура енергопопиту.
Зима 2024–2025 років була холоднішою за середню, що змусило домогосподарства активніше використовувати природний газ і мазут для опалення. Це додало викидів у житловому та комерційному секторах.
Транспорт, найбільше джерело викидів у США, продемонстрував відносну стабільність. Попри рекордні обсяги подорожей, зростання викидів було мінімальним завдяки збільшенню продажів гібридів і електромобілів.
Втім, і тут тенденція може змінитися. Адміністрація Трампа скасувала федеральні субсидії на електрокари та пом’якшила стандарти паливної ефективності. Це підвищує ризик повернення до більш «вуглецевої» транспортної моделі.
Викиди від видобутку нафти й газу залишилися майже незмінними, зростання становило лише 0,5%. Причина — значне скорочення витоків метану, одного з найпотужніших парникових газів.
За даними Rhodium Group, із 2015 по 2026 рік американські компанії скоротили витоки метану на 62% у розрахунку на барель видобутої нафти. Це один із небагатьох безумовних кліматичних успіхів останнього десятиліття.
Однак і тут з’являються ризики. Агентство з охорони довкілля відклало впровадження правил щодо обмеження витоків, і незрозуміло, чи збережеться позитивна динаміка без регуляторного тиску.
У стратегічному вимірі США вже скоротили свої викиди приблизно на 18% порівняно з 2005 роком. Але країна різко відстає від цілі скоротити їх удвічі до 2030 року — мети, яку адміністрація Трампа взагалі зняла з порядку денного.
За оновленими прогнозами Rhodium Group, у найближче десятиліття темпи скорочення викидів будуть значно повільнішими, ніж очікувалося раніше. Це означає фактичний перегляд кліматичної ролі США у світі.
Додаткову проблему створює припинення публікації офіційного інвентарю викидів Агентством з охорони довкілля. Аналітики змушені будуть дедалі більше покладатися на непрямі оцінки й моделювання.
Як зазначає Дейком, ситуація у 2025 році стала ілюстрацією нового парадоксу: електрифікація економіки без синхронного «озеленення» генерації може тимчасово збільшувати, а не зменшувати викиди.
Бум штучного інтелекту, дата-центрів і виробництв створює виклик, на який класична кліматична політика ще не дала відповіді. Питання вже не лише в джерелах енергії, а в темпах трансформації всієї інфраструктури.
Повернення вугілля у США — це не повернення в минуле, а симптом перехідного періоду, коли старі системи ще працюють, а нові не встигають масштабуватися. Проте політичні рішення можуть або скоротити цей період, або розтягнути його на роки.
У підсумку 2025 рік став тривожним сигналом. Він показав, що кліматичний прогрес не є лінійним і може легко зламатися під тиском попиту, погоди та політики. Для США це момент вибору: або прискорити структурні зміни, або змиритися з роллю країни, що відступає від власних кліматичних амбіцій.
