США розпочали повернення до Кентуккі бойової групи 2-ї піхотної бригади 101-ї повітряно-десантної дивізії, що дислокувалася в Болгарії, Угорщині, Словаччині та Румунії. Це стало першим кроком у ширшому стратегічному рішенні адміністрації Дональда Трампа скоротити військову присутність США на європейському напрямку й стимулювати союзників по НАТО до більшої відповідальності за оборону континенту. У Командуванні армії США наголошують, що йдеться не про відмову від колективних гарантій, а про переформатування ролей, де європейські країни мають швидше адаптуватися до нової безпекової динаміки, яка визначається загрозами з боку Росії, поглибленням партнерства Москви з Пекіном та геополітичними пріоритетами Вашингтона.
Європейський контекст і аргументи адміністрації Трампа
Європейські уряди отримали попередження про плани Пентагону, але реакція виявилася неоднозначною. Румунія, Угорщина та Словаччина висловили занепокоєння символізмом моменту, адже ризики для східного флангу НАТО зростають. Для Бухареста американська присутність мала особливе значення — модернізована авіабаза «Міхай Когелнічану» розглядалася як головний центр альянсу в Чорноморському регіоні та потенційно найбільша авіабаза США в Європі. Тому відхід частини американського контингенту з цього вузла викликає відчутне занепокоєння.
Попри критику, у Вашингтоні наголошують: це рішення відповідає логіці системного перерозподілу військових ресурсів. Трамп неодноразово заявляв, що союзники мають виконувати зобов’язання щодо фінансування оборони. У попередні роки США вже здійснювали подібні скорочення, проте після російського вторгнення в Україну при Байдені контингент знову розширили. Тепер же адміністрація Трампа повертає Сполучені Штати до курсу, спрямованого на посилення самостійності Європи та концентрацію американських можливостей на потенційному зіткненні з Китаєм.
Для багатьох експертів ця логіка не виглядає новою: дискусія про перерозподіл ресурсів точиться в США понад десять років, а попередні рішення Обами й Трампа закладали фундамент для нинішнього етапу. Але саме зараз, коли небезпека для країн східного флангу НАТО стала очевидною, такий крок створює в ЄС відчуття нестачі часу для нарощування власних можливостей.
Історія американської присутності та зміна пріоритетів
Після закінчення Холодної війни США поступово скорочували свою військову присутність у Європі. Найпомітнішим стало рішення Обами про виведення двох бригад із Німеччини. Однак після подій 2014 року, коли Росія вперше розширила військовий тиск на Європу, Пентагон був змушений коригувати плани, зберігаючи значні сили на континенті. Байден, реагуючи на ескалацію 2022 року, збільшив чисельність американських військових до понад 100 тисяч.
Трамп же під час свого першого терміну намагався скоротити контингент у Німеччині, але зустрів опір Конгресу. Сьогодні він повернувся до цієї ідеї, пояснюючи її прагненням зосередити ресурси на Індо-Тихоокеанському регіоні та змусити союзників активніше інвестувати у власну оборону. Після ударів США й Ізраїлю по ядерних об’єктах Ірану у 2025 році адміністрація Трампа вважає, що масштабні операції на Близькому Сході найближчим часом не плануються, а стратегічна увага має бути переміщена на інші напрямки.
У Європі ж наголошують, що загрози не зменшилися — навпаки, розширення військових програм Росії, активність безпілотників невстановленого походження та зміцнення партнерства Москви й Пекіна створюють небезпечне середовище. Європейські армії продовжують нарощувати протидронові системи, розбудовують логістику та командні структури, але цей процес потребує часу, ресурсів і координації.
Масштаб і наслідки виведення: регіональні відмінності та реакція партнерів
Офіційні дані про чисельність військових, які залишать Європу, відрізняються. Частина джерел говорить про 700–800 піхотинців із Німеччини, Румунії та Польщі, інші — про повернення повного складу 2-ї піхотної бригади кількістю до 4200 солдатів. Найімовірніше, процес буде поетапним.
Румунія збереже близько тисячі американських військових, однак втрата значної частини контингенту зменшує можливості демонстрації сили НАТО в Чорноморському регіоні. Словаччина й Естонія повідомили, що їхня оборона не зазнає негайних змін, оскільки структури їхніх місій базуються на багатонаціональних бригадах під керівництвом інших країн.
Експерти попереджають, що одномоментне скорочення присутності США може створити вразливість для всіх союзників. Дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень показують: Європа здатна повністю компенсувати випадіння американської сили, але лише за умов інвестицій, співмірних з одним трильйоном доларів і двадцяти п’яти років системної роботи. Наразі ж такого запасу часу немає, а загрози з боку Росії та її партнерів залишаються високими.
Глобальний вимір: Китай, нові стратегії США та позиція Конгресу
Ухвалення нової Стратегії національної безпеки та оборони США передбачає акцент на Китаї та внутрішніх загрозах, як-от нелегальна міграція та діяльність картелів. Аналітики Hudson Institute підкреслюють: у ситуації поглиблення стратегічного партнерства Москви й Пекіна скорочення американської присутності в Європі може підштовхнути Росію до більшої зухвалості. Угода, підписана Путіним і Сі наприкінці весни 2025 року, стала сигналом, що два авторитарні центри готові до тіснішої координації політики.
Хоча Пентагон уже готує нові стратегії, остаточне рішення ухвалюватиме Конгрес. І сьогодні там звучить значна двопартійна критика планів адміністрації Трампа. Особливо різко реагують законодавці щодо Румунії, адже саме вона стала основою для розбудови оборони Чорноморського напряму. У 2026 році, після проміжних виборів, співвідношення сил у Конгресі може змінитися, що вплине на подальшу реалізацію стратегічних рішень.
