Превенція замість покарання: нова тактика ДПС
Початок травня 2025 року ознаменувався помітною зміною в стратегії роботи Державної податкової служби. У межах кампанії з детінізації роздрібної торгівлі було розіслано 1302 інформаційні повідомлення підприємцям, що працюють у сфері магазинів, кафе та ресторанів. Усі вони мали одну спільну рису — у березні їхня підприємницька діяльність базувалася виключно на безготівкових розрахунках.
Попри те, що безготівковий розрахунок — законна і прозора форма ведення бізнесу, масовість її використання без паралельного відображення готівкових операцій викликала сумніви в органів контролю. Адже роздрібна торгівля, особливо у сфері громадського харчування, традиційно характеризується великим обсягом готівкових транзакцій. Повна відсутність таких даних на РРО у низки підприємств могла свідчити про навмисне приховування частини виторгу.
Натомість ДПС обрала не репресивний, а профілактичний шлях — адресні листи, що мали на меті не покарати, а застерегти. Це продовження більш широкої податкової політики, спрямованої на добровільне дотримання закону без зайвого тиску на бізнес.
Перші результати: готівка повертається до обліку
Уже через місяць після надсилання повідомлень система почала давати результати. Аналіз травневих виторгів показав, що близько 450 підприємців, які отримали попередження, внесли зміни до своєї облікової поведінки. Вони почали відображати готівкові розрахунки через реєстратори розрахункових операцій (РРО), повертаючи у прозоре поле близько 4,6 мільйона гривень.
Ця цифра — більше ніж просто статистика. Вона є маркером зміни ставлення бізнесу до взаємодії з податковою службою. Там, де ще нещодавно панувала недовіра або пасивний опір, поступово формується культура відповідального обліку.
Слід зазначити, що 34% реагування — досить високий показник для добровільної ініціативи. Це означає, що третина підприємців не просто отримала повідомлення, а зробила висновки й прийняла рішення на користь легальної діяльності. Податкова служба, у свою чергу, підтверджує ефективність м’яких форм впливу в боротьбі з тіньовими схемами.
Бізнес, що мовчить: хто і чому не реагує
Попри позитивну динаміку, понад 800 суб’єктів господарювання залишилися поза межами змін. Серед них близько 300 підприємств подали звіти про відсутність виторгу або ж скасували свої РРО. Це може свідчити як про призупинення діяльності, так і про спробу уникнути контролю.
Інша категорія — понад 500 підприємців, які продовжують працювати винятково в безготівковій формі. Частина з них, можливо, має обґрунтовані підстави для такого підходу, проте значна кількість викликає у податківців обґрунтовані сумніви щодо чесності їх обліку.
Такий дисбаланс між обсягами безготівкових операцій і відсутністю готівкових може вказувати на збереження неофіційної складової у торгівлі. Для ДПС це сигнал про необхідність подальшого моніторингу. І якщо превентивні методи не дадуть результату — можливий перехід до більш жорстких заходів контролю.
Електронний кабінет як інструмент прозорості
Одним із ключових елементів успіху кампанії стало використання Електронного кабінету платника податків. Саме через нього розсилались інформаційні повідомлення, що дозволило уникнути бюрократії, заощадити час і забезпечити адресність.
Цей інструмент виявився не лише ефективним, а й сучасним способом комунікації між державою та бізнесом. Платник одразу бачить звернення, має змогу ознайомитися з обґрунтуванням підозр і прийняти рішення. Усе — без тиску, але з чітким сигналом: податкова уважно спостерігає.
Формат превентивних листів може стати моделлю для інших державних структур, що прагнуть прозорості й діалогу. Податкова довела, що не обов’язково чекати на порушення, щоб діяти. І що держава може попереджати проблеми, не створюючи додаткового адміністративного тиску.
Податковий моніторинг і майбутнє роздрібного бізнесу
Податкова служба чітко зазначила: моніторинг суб’єктів господарювання, які продовжують показувати аномально низький або відсутній готівковий виторг, триватиме. Це — не кампанія на кілька місяців, а довгострокова стратегія.
У центрі уваги залишаються представники роздрібної торгівлі — магазини, кафе, ресторани, які працюють у безпосередньому контакті з готівковими покупцями. Прозорий облік у цьому секторі має вирішальне значення для формування справедливої конкуренції, захисту прав споживачів та наповнення бюджету.
Держава очікує, що дедалі більше підприємців обиратимуть легальну діяльність, бачачи у прозорості не лише вимогу, а й вигоду. А споживачі — звикатимуть отримувати чеки, що гарантують якість послуг і можливість захисту своїх прав.
Розвиток податкового моніторингу — це не лише про цифри у звітах. Це — про формування відповідального бізнес-середовища, де дотримання закону стає нормою, а не винятком. І в цьому процесі важливу роль відіграє кожен — від найменшого кафе до великої торговельної мережі.
