Від рішучого засудження до дипломатичних компромісів: трансформація республіканської риторики
За останні два десятиліття Республіканська партія США традиційно займала жорстку позицію щодо Росії. Сенатори виступали за санкції, зміцнення НАТО та підтримку України. Однак за адміністрації Дональда Трампа риторика багатьох політиків-республіканців змінилася: від різких заяв про необхідність протистояти агресії Кремля до поміркованих висловлювань про необхідність "угоди" з Москвою.
Ця зміна позиції простежується на прикладі кількох ключових республіканських сенаторів, які ще кілька років тому підтримували потужну допомогу Україні, а тепер шукають компроміси з Кремлем. Чому відбулися такі зміни, і які наслідки це може мати для України та світового порядку?
Ліндсі Грем: від закликів до ліквідації Путіна до підтримки "вигідної угоди"
Сенатор Ліндсі Грем, один із найвпливовіших республіканців у Конгресі, у 2023 році називав Путіна "військовим злочинцем" і закликав до його усунення. Він активно підтримував введення санкцій проти Росії та передачу Україні летальної зброї.
Проте на останній Мюнхенській безпековій конференції Грем уже висловив підтримку Дональду Трампу, назвавши його "лідером, який здатен укласти вигідну угоду для України". Він також схвально відгукнувся про ідею Трампа запропонувати Україні поступитися 50% своїх мінеральних ресурсів в обмін на підтримку США. Ця пропозиція була категорично відкинута президентом України Володимиром Зеленським.
Джон Тюн: від підтримки військової допомоги до пошуку компромісів
Сенатор Джон Тюн, чинний лідер республіканців у Сенаті, ще у 2023 році наголошував, що "Америка не може відступати" і що перемога Росії в Україні може призвести до вторгнення в НАТО. Він активно підтримував збільшення фінансування допомоги Києву.
Тепер його риторика значно м'якша. На запитання про майбутнє України Тюн заявив, що "конфлікт затягнувся" і необхідно "знайти шлях до миру". Він також наголосив, що "Україна має бути частиною переговорного процесу", хоча наразі Київ не залучений до мирних ініціатив, які обговорюють США та Росія.
Джим Ріш: від закликів до посилення санкцій до вичікувальної позиції
Сенатор Джим Ріш у 2023 році стверджував, що "Путін не зупиниться на Україні" та що перемога Росії означатиме загрозу для всього світу. Він підтримував надання зброї Києву та розширення санкцій проти Кремля.
Нині ж Ріш заявляє, що мирні переговори є "процесом, який триває" і що він готовий дати Трампу "простір" для їх ведення. Водночас він визнав, що Україна має бути залучена до діалогу.
Йоні Ернст: від різкої критики Байдена до м'якшої позиції щодо Кремля
Сенаторка Йоні Ернст у 2022 році заявляла, що США мають "волю та ресурси" для того, щоб зупинити Путіна. Вона критикувала Байдена за слабку відповідь на агресію Кремля та закликала до жорсткіших санкцій.
Тепер вона заявляє, що рада тому, що Росія бере участь у переговорах, навіть якщо Україна не представлена на них. Вона також додала, що "це лише початок" переговорного процесу.
Том Коттон: від застережень щодо Китаю до підтримки "креативних рішень"
Сенатор Том Коттон у 2022 році наголошував, що якщо США ослабнуть перед Росією, Китай може скористатися цим для вторгнення на Тайвань. Він закликав до жорсткої позиції щодо Путіна.
Однак у 2025 році він уже закликає до "креативних рішень" щодо мирного процесу і підтримує ідею Трампа укласти угоду про розподіл українських ресурсів.
Чому республіканці змінюють позицію?
Один із головних факторів такої зміни риторики – вплив Дональда Трампа. Колишній президент неодноразово висловлював симпатію до Володимира Путіна, критикував військову допомогу Україні та просував ідею дипломатичних компромісів. Багато республіканців, які прагнуть зберегти підтримку виборців Трампа, змушені змінювати свою позицію.
Наслідки для України та світового порядку
Зміна риторики республіканців може мати серйозні наслідки для України. Якщо Трамп повернеться до влади, США можуть скоротити військову допомогу Києву, що створить ризики для обороноздатності України. Крім того, така політика може дати сигнал іншим авторитарним лідерам, що США більше не готові рішуче протистояти агресорам.
Водночас Україна все ще має підтримку багатьох американських політиків, включаючи демократів та частину республіканців. Важливим завданням української дипломатії стане збереження двопартійної підтримки в Конгресі та посилення міжнародного тиску на Росію.
