Вісім років тому Росія вперше активно втрутилася в президентські вибори США, використовуючи соціальні мережі для поширення конфліктних та маніпулятивних постів. Її повідомлення були яскравими, іноді навіть гротескними, з рясними граматичними помилками. «Хілларі – сатана», – йшлося в одному з постів.
Як повідомляє газета Дейком, сьогодні дезінформація стала значно складнішою, а державні актори, такі як Росія, Китай та Іран, удосконалюють свої методи для впливу на американське суспільство. За даними розвідки США, Росія підтримує кандидата Дональда Трампа, тоді як Іран віддає перевагу чинному віцепрезиденту Камалі Гарріс. Китай залишається нейтральним, проте всі три країни мають спільну мету – посіяти хаос та дискредитувати американську демократію в очах світової спільноти.
Дезінформація в сучасному просторі: звідусіль і для всіх
Якщо в 2016 році основною платформою для російської дезінформації був Facebook, то тепер Росія, Китай та Іран поширюють свої повідомлення десятками каналів — від вузьконаправлених онлайн-форумів до великих платформ, де користувачі обговорюють локальні новини чи інтереси. Telegram, наприклад, насичений російськими акаунтами, які поширюють відео, меми та статті, спрямовані на загострення настроїв. Крім того, Китай використовує вливання на студентську аудиторію, активізуючи суперечки навколо міжнародних подій, таких як війна в Газі, та маніпулює позиціями про Верховний суд у США, розповсюджуючи їх серед іспаномовних американців.
Дослідники з Інституту стратегічного діалогу зазначають, що іранська дезінформаційна кампанія, зокрема, спрямована на специфічні аудиторії, наприклад, афроамериканців, ветеранів чи арабську громаду в штаті Мічиган. Такий підхід дозволяє цим країнам точніше налаштовувати повідомлення та ефективніше маніпулювати певними соціальними групами.
Індивідуальне налаштування контенту та цілей
Дезінформаційні кампанії іноземних держав сьогодні досягають більшої ефективності за рахунок точкових впливів на соціальні та етнічні групи. У певних випадках вони орієнтуються на конкретні виборчі округи та спільноти, стимулюючи емоційні відгуки та розкол серед аудиторії. Іранські медіа-ресурси, наприклад, задіяли такі сайти як «Not Our War», орієнтуючи свій контент на американських військових ветеранів, а також ресурси на кшталт «Afro Majority» та «Westland Sun» для різних національних груп, що грає на їх інтересах і думках щодо соціально значущих тем.
Як зазначає аналітик Макс Лессер, це свідчить про глибоке розуміння Іраном американського політичного контексту. Китай, у свою чергу, експериментує з дезінформацією, яка використовує соціальні мережі для запуску чуток про відомих політиків та зображує себе «американцями» або ветеранами, що додає реалістичності пропаганді.
Роль штучного інтелекту в розповсюдженні дезінформації
Новітні інструменти штучного інтелекту суттєво підвищують ефективність дезінформаційних кампаній, роблячи їх точнішими та адаптивнішими. OpenAI та інші компанії відзначають, що вже стали об'єктами втручання, оскільки іноземні суб'єкти намагаються використовувати їхні продукти для маскування пропаганди. Деякі іноземні агенти розробили сайти, що імітують американські медіа, публікуючи на них вигадані новини та конспірологічні теорії.
Китай також використовує маніпуляції з аудіо, створення мемів та фальшивих опитувань, а в цьому році навіть створив дипфейк відео, щоб вплинути на імідж американського конгресмена.
Маскування та зменшення впізнаваності
Всі три країни також покращують методи прикриття, що робить їхні кампанії майже невидимими. Наприклад, нещодавно стало відомо, що Росія фінансувала американських коментаторів через компанію Tenet Media, яка створювала ілюзію правдивих медіаресурсів. Більшість із цих коментаторів навіть не здогадувалися, що їхні фінанси надходять з Росії.
Подібний підхід використовує і Китай, який співпрацює з іноземними лідерами думок, щоб посилити власні наративи в контенті для глобальної аудиторії.
Технологічні компанії зменшують зусилля з боротьби з дезінформацією
Загроза дезінформації зростає в умовах зменшення зусиль найбільших технокорпорацій щодо її нейтралізації. Такі компанії, як Meta, Google та Microsoft, скорочують свої команди, спрямовані на боротьбу з дезінформацією, що ускладнює створення єдиного фронту проти іноземного впливу. Аналітики зазначають, що у такій ситуації іноземні агенти можуть швидше відновлювати вилучені кампанії.
Такі платформи, як Telegram і Gab, часто залишаються поза увагою регулювальників, що дозволяє ворожим державам безперешкодно проводити маніпуляції.
Висновок
З огляду на наближення виборів 2024 року, іноземна дезінформація може мати значний вплив на американську політику. Тактика таких держав, як Росія, Китай та Іран, значно удосконалилася, ставши частиною глобальної інформаційної війни, в якій американське суспільство виступає в ролі мішені.
