Війна в Україні розділила людей на дві категорії - цивільні та військові. Однак дуже часто між людьми виникає прірва в тому, як спілкуватися з військовими після їхнього повернення з фронту.
Які теми не варто обговорювати з військовими, розповів в інтерв'ю Дейком військовий психолог Андрій Козінчук.
За словами психолога, у спілкуванні з військовими слід уникати жалості. Це стосується навіть питань, якщо військовий поранений або через війну він став людиною з інвалідністю.
"Не треба насміхатися над ним, але й "бідний-нещасний, війну пережив" - це не окей. Не ставте запитань, відповідь на які ви не готові почути: "Що було найстрашніше на війні", "Розкажи, чого ти боявся" , "Скільки ти вбивав". Не варто ставити провокаційних запитань: "Навіщо ти йшов на цю війну, яку вигадав хтось там із Путіним", - це трохи знецінює бійця", - каже Козінчук.
Він радить говорити про свої почуття, але для цього варто використовувати такі слова: "Я пишаюся тобою", "Ти крутий, бо ти пішов, а мені страшно". Також можна говорити про те, як приємно спілкуватися з військовим.
У разі, якщо людина має особливість і раптом ви бачите, що вона потребує допомоги, то слід спочатку запитати дозволу.
"Коли ви підбігаєте до неї, запитайте в неї дозволу їй допомогти, але піднімати її - ні. Ну і стримуйте свої емоції, бо дивитися на відсутність руки - це недоречно", - вважає психолог.
Козінчук нагадав, що не варто також давати поради людям, які повернулися з фронту, щодо того, як правильно воювати.
"Давати поради, критикувати, підвищувати голос - це недобре. Але якщо військовий порушує ваші кордони, кричить, лізе, робить якісь жарти - це не окей", - вважає він.
Слід також зауважити, що в цивільному військовому житті може бути страшно від звуків. Він може впасти і прикритися - це нормально, завдяки цій реакції він вижив на війні. Важливо підійти, запитати, чи можна допомогти.
"Для суспільства порада: якщо ви на конфлікт відповідаєте агресією, ви не зупиняєте конфлікт. Це не означає, що потрібно терпіти, якщо щось сталося, але нам потрібно навчитися висловлювати невдоволення ненасильницьким шляхом, з повагою. Можна сказати: "Я перепрошую, ви робите так, а мені незручно", - наголосив Козінчук.
