На саміті в Гаазі в червні 2025 року союзники НАТО прагнули уникнути повторення хаосу Брюсселя 2018 року й не привертати до себе гнів президента Дональда Трампа. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте знайшов ідеальний рецепт: звертатися до нього як до «тата» (Daddy), хвалити за укладене перемир’я між Ізраїлем і Іраном та лаконічно домовитися про нові цільові витрати на оборону в розмірі 5 % ВВП до 2035 року.
Замість довгих п’ятдесятисторінкових комюніке лідери залишили підсумкову декларацію із п’яти абзаців, щоб не сперечатися про деталі.
Увечері перед офіційним відкриттям саміту НАТО в ужинок міністрів закордонних справ провели приватну вечерю, де під час обговорення України Рютте і польський президент Анджей Дуда одностайно вихвалялись здобутками Трампа у посередництві між Тегераном та Тель-Авівом.
Потім сам господар вечора, державний секретар США Марко Рубіо, більш жорстко говорив у закритому колі про необхідність нових санкцій проти Росії, але вже за кілька годин у публічному інтерв’ю пояснив, що надмірні обмеження можуть ускладнити перемовини щодо припинення вогню.
У результаті Трамп пішов на публічне визнання: НАТО «не є грабунком», спільна оборона «дійсно потрібна», а альянс «не підвищить президенту ставки». Він заявив, що залишає за собою «право на рішення зміщувати фокус» і зобов’язав європейців взяти на себе більшу частину фінансового тягаря – 3,5 % ВВП на «гарячі» спроможності (бронетехніку, авіацію, артилерію) та ще 1,5 % на кіберзахист, логістику й мобільність.
Канцлер Фрідріх Мерц привітав Трампа за відданість Статті 5 і підтвердив, що Німеччина збільшить бюджет Бундесверу з 100 млрд дол. у 2025 році до 177 млрд у 2029 му, для чого відкрила спеціальний фонд у 585 млрд дол., а в парламенті ухвалила конституційну поправку для послаблення «боргової скоби». Мерц пояснив, що «гроші не проблема», головною перешкодою є нестача кваліфікованого персоналу, тому паралельно обговорюється повернення призову чи впровадження альтернативної служби.
Іспанський уряд, який раніше наполягав на власному показнику в 2,1 % ВВП, гучно заперечував нову ціль, доки під час саміту не отримав «гарантії гнучкості». Цей епізод вкотре підтвердив, що навіть у прагненні єдності в Євросоюзі залишаються регіональні інтереси: Іспанія, Словаччина і Бельгія наполягли на опціях відступу від головного курсу. Проте Трамп пригрозив Мадриду підвищенням тарифів у двічі в разі небажання виконувати зобов’язання.
У ході зустрічей міністри оборони та очільники штабів долучилися до обговорення прискореного розгортання батальйонних груп, мобільних сил швидкого реагування й створення єдиного логістичного коридору для постачання зброї Україні. Багато уваги приділили розвитку оборонної промисловості, зокрема інвестуванню в спільні виробничі лінії, котрі зможуть налагодити виробництво ударних безпілотників та протитанкових комплексів на території країн НАТО.
Водночас у кулуарах не всі прихильно поставилися до такої фліртації з Трампом. Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав стиль Рютте «примітивним» й “образливим” для європейців, а окремі політики висловили жаль, що тема України загубилася поміж лестощів і обіцянок витрат. Проте офіційна заява підтвердила, що допомога Києву зараховуватиметься до національних оборонних бюджетів, що дозволяє одночасно демонструвати тилову підтримку та рухатися до нового цілісного показника.
Підсумком цього фрагментарного протягом 24 годин дійства стало те, що НАТО отримало «велику перемогу» для Трампа, а президент в обмін на лояльність підтвердив готовність зберегти престиж та роль США в альянсі протягом свого другого терміну. До ключових питань подальшої реалізації 5 % ВВП входять: контроль виконавчих механізмів, прозорість видатків, підготовка резервістів, захист критичної інфраструктури та розвиток кіберспроможностей.