Проєкт Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, затверджений Кабінетом міністрів України 27 червня 2025 року, закладає помірне, але стабільне зростання видатків Пенсійного фонду. Згідно з постановою № 774, у 2026 році передбачається збільшення фінансування до 973,3 млрд гривень, що на 7,2% більше, ніж у 2025 році. У 2027 році витрати зростуть ще на 9,3%, до 1,064 трлн гривень, а в 2028 році – на 12,2%, сягнувши 1,194 трлн гривень.
Ці цифри свідчать про стабільну тенденцію до нарощення соціальних видатків, у тому числі пенсійних виплат. Таке зростання покликане підтримати громадян в умовах економічної трансформації та зовнішніх викликів. Водночас уряд наголошує, що прогнозні показники можуть бути переглянуті з урахуванням змін у макроекономічних умовах, а також у зв’язку із впровадженням пенсійної реформи та реформуванням системи соціального страхування.
Одним із ключових завдань, визначених у Бюджетній декларації, є реалізація пенсійної реформи. Мета цієї реформи — забезпечити єдині й прозорі підходи до нарахування страхових пенсій для всіх категорій громадян. Очікується, що упорядкування системи пенсійного забезпечення сприятиме зменшенню диспропорцій та забезпеченню більшої соціальної справедливості.
Пенсійна реформа також передбачає створення умов для запровадження другого рівня пенсійної системи, що включає накопичувальну складову. Це дасть змогу громадянам заощаджувати кошти на старість, зменшуючи навантаження на солідарну систему. Запровадження другого рівня планується як добровільне на початковому етапі, однак з часом він може стати обов’язковим для окремих категорій працюючих.
Важливо, що держава зобов’язується щороку проводити індексацію пенсій — з 1 березня — для збереження реальної купівельної спроможності пенсійних виплат. Такий підхід підкріплює довіру до системи та забезпечує стабільність доходів для людей літнього віку.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік уже передбачає чималі обсяги фінансування: загальні доходи становлять 904,8 млрд гривень, а з урахуванням залишків — 910,2 млрд гривень. Видатки заплановано на рівні 908,2 млрд гривень. У 2024 році до бюджету надійшло 856,1 млрд гривень, що на 79 млрд більше, ніж у 2023-му. З них 736,4 млрд було спрямовано безпосередньо на пенсійні виплати.
Ці дані свідчать про позитивну динаміку збільшення ресурсів фонду, зокрема за рахунок підвищення надходжень з єдиного соціального внеску (ЄСВ) та трансфертів з державного бюджету. Таким чином, зростаючі фінансові ресурси дозволяють не лише покривати поточні зобов’язання, але й планувати довгострокові структурні зміни у системі.
Попри позитивні плани та прогнози, система пенсійного забезпечення в Україні залишається перед серйозними викликами. Демографічна ситуація, старіння населення та скорочення частки працюючих громадян створюють додатковий тиск на солідарну систему. За таких умов реформування пенсійної системи набуває ще більшої актуальності.
Проблемою залишається і тіньова зайнятість. Велика частина економіки працює поза офіційною статистикою, що зменшує надходження до бюджету ПФУ. Тому посилення контролю за дотриманням трудового законодавства, популяризація легального працевлаштування та розвиток мотиваційних механізмів є ключовими напрямами державної політики.
Також потребує вдосконалення механізм індексації пенсій. У майбутньому можливе запровадження гнучкіших формули нарахування, яка враховуватиме не лише інфляційні показники, а й загальну економічну динаміку.
Для пересічного громадянина означені плани уряду означають підвищення передбачуваності та стабільності у пенсійному забезпеченні. Щорічна індексація, впровадження другого рівня пенсійної системи, а також загальне зростання видатків створюють основу для формування сучасної, справедливої та ефективної системи.
Водночас громадянам варто активніше долучатися до формування своєї пенсійної стратегії. Зокрема, стежити за змінами у законодавстві, цікавитися накопичувальними програмами та, за можливості, брати участь у добровільних формах пенсійного страхування.
У підсумку, пенсійна система України перебуває на порозі важливих змін. Вони не лише мають на меті підвищити розмір виплат, але й трансформувати саму філософію соціального забезпечення — від мінімальної підтримки до гідного життя на заслуженому відпочинку.
