Пошта як лінія життя: масштаби явища
Повномасштабна війна змінила щоденні звички українців, але не зменшила їхньої потреби у зв’язку зі світом. За результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 6–9 лютого, приблизно половина громадян активно користується посилками по Україні, а третина отримувала міжнародні посилки протягом останнього року. Ці цифри свідчать про глибоку інтегрованість поштових сервісів у повсякденне життя країни.
Міжнародні посилки стали більше, ніж просто способом придбати товар. Вони перетворилися на канал підтримки, солідарності та навіть виживання. Для багатьох українських родин отримання посилки з-за кордону — це не лише покупка, а й знак того, що світ не відвернувся.
Опитування проводилося методом CATI — телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера — серед 1000 респондентів віком від 18 років у всіх підконтрольних регіонах, де на момент дослідження працював український мобільний зв’язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення, а похибка не перевищує 3,1% із довірчою ймовірністю 0,95. Це означає, що отримані результати можна вважати відображенням настроїв суспільства.
Показово, що 64% українців відзначають важливість міжнародних поштових посилок під час війни, а чверть із них вважає їх критично важливими. У час, коли логістика ускладнена, а ринки нестабільні, міжнародна пошта стає стабілізуючим фактором.
Поштові сервіси виконують функцію своєрідного соціального мосту. Через них українці підтримують родинні зв’язки, отримують необхідні речі та відчувають причетність до глобального світу, попри ізоляційні виклики воєнного часу.
Що замовляють українці: від одягу до енергетичної безпеки
Найпопулярнішими товарами, які українці отримували через міжнародну пошту, стали одяг і взуття — їх замовляли 45% респондентів. Це не дивно: в умовах зниження купівельної спроможності та обмеженого асортименту на внутрішньому ринку багато хто шукає вигідніші пропозиції за кордоном.
На другому місці — павербанки, акумулятори та зарядні пристрої, які замовляли 26% опитаних. В умовах енергетичної кризи ці товари перетворилися на предмети першої необхідності. Вони дозволяють залишатися на зв’язку, працювати, навчатися та координувати волонтерську діяльність навіть під час тривалих відключень електроенергії.
Майже третина тих, хто отримував міжнародні посилки, а саме 29%, замовляли товари, що були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи. Це генератори, акумуляторні системи, альтернативні джерела живлення. Таким чином, міжнародна пошта стала інструментом енергетичної стійкості.
Вартість більшості міжнародних відправлень — до 50 євро. Такий бюджет зазначили 68% респондентів. І що важливо, ця сума є типовою як для заможніших громадян, так і для тих, хто має скромніший рівень доходів. Це свідчить про раціональність споживання: українці не шукають розкоші, вони шукають доступність і практичність.
Міжнародні посилки сьогодні — це не про імпульсивні покупки. Це про стратегічний підхід до забезпечення родини необхідним. Кожна гривня витрачається зважено, кожне замовлення продумане з огляду на потреби та ризики.
Податки, волонтерство і оборона: суспільна позиція
Абсолютна більшість респондентів — 82% — не підтримує ідею запровадження ПДВ у розмірі 20% на всі міжнародні посилки. Для багатьох українців це питання не лише економіки, а й принципу справедливості у воєнний час.
79% опитаних переконані, що подорожчання міжнародних посилок може негативно вплинути на волонтерську діяльність і оборону. Через поштові канали надходять комплектуючі, амуніція невоєнного призначення, технічні засоби, які волонтери закуповують за кордоном. Додаткове фінансове навантаження може суттєво зменшити обсяги допомоги.
У воєнних умовах міжнародна пошта стала частиною інфраструктури спротиву. Через неї надходять дрони, деталі для ремонту техніки, засоби зв’язку, медичне обладнання. Навіть якщо окремі відправлення мають невелику вартість, у сукупності вони формують значний ресурс підтримки.
Символічним кроком назустріч громадянам стало рішення «Укрпошти» скасувати плату за повернення міжнародних посилок, які не були отримані адресатом за кордоном. Раніше це коштувало від 30 до 100 доларів. У складний період такі рішення мають не лише фінансове, а й моральне значення.
Дискусія навколо ПДВ на міжнародні посилки виходить за межі фіскальної політики. Вона стосується питання довіри між державою і суспільством, розуміння пріоритетів та здатності чути запити громадян. Українці демонструють чітку позицію: у час війни важливо зберегти доступність міжнародної пошти як інструменту підтримки економічної та енергетичної стійкості.
Міжнародні посилки стали частиною нової реальності. Вони поєднують економіку, соціальну взаємодію та оборонну спроможність. І поки країна бореться за свою свободу, кожна посилка з-за кордону — це ще один доказ того, що зв’язок зі світом залишається міцним і життєво необхідним.
