Уряд України подав на розгляд парламенту доопрацьований законопроект, який посилює правила мобілізації до армії. Якщо законопроект буде прийнятий, це дозволить Києву призивати більше людей і посилить покарання за ухилення від мобілізації.
Попередня версія законопроекту викликала критику з боку деяких політиків та громадськості. Він був відхилений депутатами парламенту і відправлений на доопрацювання.
Доопрацьована версія зберегла основні пропозиції початкового варіанту, але деякі з них були пом'якшені.
ЧОМУ БУЛИ ВНЕСЕНІ ЦІ ПРОПОЗИЦІЇ?
Україна почала мобілізацію цивільного населення після оголошення воєнного стану в лютому 2022 року, коли Росія вторглася в країну. Приплив бійців-добровольців спочатку допомагав, але їхня кількість зменшилася. За даними Києва, було відкрито дев'ять тисяч кримінальних справ за ухилення від призову.
Президент Володимир Зеленський заявив минулого місяця, що військові запропонували мобілізувати ще 450 000-500 000 осіб. Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний заявив, що ця цифра враховує плани військових і прогнози можливих втрат.
ПОКАРАННЯ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ
Законопроект встановлює покарання для тих, хто порушує закон про мобілізацію, який регулює порядок призову цивільних осіб до армії під час воєнного стану.
Законопроект дозволить судам заморожувати активи та накладати обмеження на виїзд за кордон або керування транспортним засобом для осіб, які не дотримуються правил мобілізації та не з'являються до призовних дільниць.
Громадяни призовного віку будуть зобов'язані мати при собі військовий квиток, а поліція матиме право перевіряти його у будь-який час.
МОБІЛІЗАЦІЙНИЙ ВІК
Доопрацьований законопроект пропонує знизити вік, з якого люди можуть бути мобілізовані на військову службу, з 27 до 25 років. Такий крок дозволить Україні призвати більше людей для поповнення своїх резервів. Точні цифри не розголошуються з міркувань безпеки.
Парламент схвалив цю ж зміну минулої весни, але вона не набула чинності, оскільки Зеленський не підписав її.
ОНЛАЙН-ПРИЗОВ ДО АРМІЇ
Військкомати зможуть надсилати повістки онлайн через обліковий запис, який громадяни будуть зобов'язані мати.
Такий крок ускладнить ухиляння від повісток, які зараз вручають громадянам на вулиці або надсилають їх на відомі домашні адреси.
ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ
Законопроект пропонує звільняти в запас військовослужбовців, які безперервно прослужили 36 місяців під час воєнного стану. Це чутливе питання для родин військовослужбовців, які воюють вже майже два роки і виснажені. Наразі військова служба у воєнний час не обмежена в часі.
Тим не менш, демобілізація в цьому випадку не буде автоматичною.
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ДЛЯ ТИХ, ХТО ПЕРЕБУВАЄ ЗА КОРДОНОМ
Воєнний стан забороняє чоловікам призовного віку виїжджати за кордон, і не існує загальної процедури призову людей за кордоном.
Незрозуміло, як виглядатиме цей процес, оскільки в законопроекті лише зазначено, що він має бути визначений урядом.
Проект пропонує відстежувати людей, які перебувають за кордоном, і вимагати від них актуальної військової реєстрації.
При отриманні консульських послуг, таких як паспорти, громадяни повинні будуть пред'являти свої військово-облікові документи.
ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ
Згідно з новим положенням законопроекту, особам, які отримали умовне засудження, буде дозволено відбувати покарання. Наразі засудженим заборонено проходити будь-яку службу в армії - як обов'язкову, так і добровільну.
Законопроект скасовує право деяких категорій державних службовців на відстрочку від призову. Міністерство оборони запровадило цю зміну, щоб зробити військовий облік справедливим і рівним для всіх.
Після мобілізації всі громадяни повинні пройти обов'язкову дво-тримісячну підготовку для відправки в зону бойових дій.
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ПРОЦЕС
Наразі законопроект подано до парламенту, він має бути схвалений комітетом, перш ніж буде направлений до парламенту для обговорення у двох або трьох читаннях. Під час цього процесу в нього можуть вноситися зміни. Після ухвалення законопроект має бути підписаний президентом, перш ніж він стане законом.
