У Києві триває поступова зміна риторики щодо перспектив звільнення Криму та Донбасу, коли колишній очільник Збройних Сил України Валерій Залужний на форумі в українській столиці заявив, що «замість ілюзій про повернення кордонів 1991 чи 2022 року слід вести hi-tech війну виживання». Ця позиція різко контрастує з початковими закликами українського керівництва до повного звільнення всіх російських окупованих територій, зокрема Криму та Донеччини.
Залужний наголосив, що демографічний і економічний потенціал України не дозволяє вести «ще одну повномасштабну війну», і закликав не плекати «чудо-надій» на швидке досягнення миру. «Ми можемо вести лише hi-tech війну виживання, витрачаючи мінімум ресурсів заради максимального ефекту», — сказав він у відеозверненні. За його словами, ворог досі має сили й ресурси для ракетних та дронових ударів, а також може ініціювати локальні наступи.
Своєю чергою, експерти дедалі частіше згадують про «дронову стіну» або «дроновий кордон» — проєкт, який передбачає створення безперервної смуги ударних і розвідувальних безпілотних літальних апаратів завширшки 10–15 км уздовж найуразливіших ділянок фронту. У Futura Doctrina колишній австралійський генерал Мік Райан пояснив, що така лінія не дозволить російським підрозділам просуватися вперед без серйозних втрат, надаючи піхоті критично важливу повітряну підтримку.
У попередні місяці Збройні Сили України вже масштабно використовували дрони сімейства Bayraktar і Lemur, проте їхня операційна дія була фрагментованою. Зараз же йдеться про об’єднання всіх безпілотних систем в єдину мережу з єдиним центром управління та моніторингу. Автоматизовані алгоритми мають координувати політ кількох сотень БПЛА, виявляти цілі й передавати дані силам ППО та артилерії для швидкого реагування.
Нова концепція hi-tech війни виживання включає також розгортання сучасних засобів радіоелектронної боротьби, що виявляють і придушують канали зв’язку російських безпілотників і крилатих ракет. Завдяки поєднанню дронової мережі та РЕБ, Україна має створити «зону заборонених повітряних просторів», яку ворог не зможе пробити без втрат. Це не означає відмову від контрнаступу, але змінює пріоритети: збереження особового складу й техніки стає важливішим, ніж швидкий наступ із великими втратами.
На цьому тлі Україна ініціює міжнародні контакти для постачання високоточних безпілотників із країн-партнерів і розширює власні виробничі потужності. За обчисленнями Генштабу, для створення «дронової стіни» потрібно не менше 1 000 сучасних ударних БПЛА та кілька сотень апаратів-розвідників. Потужності вітчизняних підприємств «Укрспецекспорт» і приватних розробників поки що не дозволяють досягти такого рівня, тому важливими залишаються поставки з Туреччини, Польщі та інших країн-учасниць НАТО.
Паралельно з hi-tech обороною Міноборони планує оптимізувати логістику боєпостачання та скоротити час перезавантаження артилерії та ППО на передових позиціях. Використання мобільних енергоблоків, автономних станцій зв’язку та супутникових каналів забезпечать безперебійність координації й живлення техніки в польових умовах. Це дозволить ЗСУ швидко розгортати сили та завдавати ефективних ударів по вразливим цільовим об’єктам противника.
Не менш важливим є інформаційно-психологічний аспект. Залужний і нинішнє керівництво держави дедалі більше говорять про «реальну війну» без фальшивих надій на швидку зміну статус-кво. Опитування громадської думки показують, що українці втомилися від тривалої невизначеності, тому перехід до Hi-tech тактики може зменшити психологічне навантаження, адже мінімізує втрати серед солдатів і цивільних.
Водночас Москва зберігає напругу на фронті. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у п’ятницю заявив, що Росія ніколи не погодиться, аби російськомовне населення України залишалося під «хунтою» Зеленського і натякнув на «гарантії безпеки» для віськових дій. Ця риторика повторює початкові умови Кремля та свідчить про небажання Кремля йти на поступки.
У таких умовах стратегічна перевага за Україною може зберегтися лише за рахунок технологічного відриву. Hi-tech війна виживання, дронова стіна, РЕБ-модулі, супутниковий зв’язок і розгортання автономних систем — усе це повинно стати основою нової доктрини оборони. На цьому шляху Україна потребує консолідованої підтримки партнерів у вигляді поставок техніки, кредитів і навчання фахівців.
Отже, Україні дійсно слід переглянути очікування щодо повного відновлення кордонів і сконцентруватися на технологічно інноваційній війні, що забезпечує максимум ефекту при мінімальних ресурсах. Це не заперечує амбіцій повернути Крим і Донбас, але відкладає їх на час після набуття переваги в повітрі та кіберпросторі. Поки Москва продовжує готуватися до наступу, Київ має не відволікатися на геополітичні сентенції, а успішно реалізувати стратегію високотехнологічної оборони.
